Шепіт хвиль
Розділ 21 "На все готовий"
Кіану.
Минув тиждень.
Сім днів тиші, де кожна хвилина здавалась невимовно болючою. Я прокидався на лівому боці ліжка, де ще нещодавно була вона, вдихав те саме повітря і боявся, що скоро зникне легкий аромат її парфумів.
Я не намагався їй писати. Ми домовились. Та й куди? Ми не обмінялись номерами. Але щоночі моя рука мимоволі тягнулась до телефону. А вдень я піймав себе на тому, що несу в руках свіжі фрукти, які вона любила, або що повернувся на той пляж, де вона вперше доторкнулась до моєї руки ніби випадково. Я тільки благав небеса, щоб Лея згадувала про мене, так само, як і я про неї.
Сьогодні я прокинувся раніше, сидів на краю ліжка, дивився на валізу, яку вже вдруге за своє життя збирав, не знаючи, як знайду свою кохану у великому місці, але я зроблю все можливе. Перша валіза була десять років тому — тоді я повертався на острів з чужого міста, в якому загубив себе.
Зараз же я збирався виїхати до Нью-Йорка. Без плану, але з великою надією. Я поговорив з Малією і вона просто дала мені копняка, мовляв, що я зробив помилку і що ми можемо жити будь-де — головне, що всі разом.
Дивлюсь на вадізу. Згадую усмішку Леї. Я хотів сказати їй усе, чого не сказав. Поглянути в її очі ще раз і сказати, що буду з нею, де б вона не була. Я знайшов в ній свій дім.
Я вже був готовий вийти, коли почув знайомий звук.
#6962 в Любовні романи
#2863 в Сучасний любовний роман
#1643 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 30.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
