Шепіт хвиль
Розділ 21 «На все готовий»
Кіану.
Минув тиждень.
Сім днів тиші, де кожна хвилина здавалася невимовно болючою.
Я прокидався на лівому боці ліжка, де ще нещодавно була вона, вдихав те саме повітря й боявся, що скоро зникне легкий аромат її парфумів.
Навіть не намагався їй писати. Ми домовилися. Та й куди? Ми не обмінялися номерами.
Але щоночі моя рука мимоволі тягнулася до телефону. А вдень я ловив себе на тому, що несу в руках свіжі фрукти, які вона любила, або що повернувся на той пляж, де вона вперше доторкнулася до моєї руки ніби випадково. Я тільки благав небеса, щоб Лея згадувала про мене так само, як і я про неї.
Сьогодні я прокинувся раніше. Сидів на краю ліжка й дивився на валізу, яку збирав уже вдруге за життя. Не знав, як шукатиму свою кохану у великому місті, але був готовий на все.
Перша валіза була десять років тому — тоді я повертався на острів із чужого міста, в якому загубив себе.
Зараз же я збирався виїхати до Нью-Йорка. Без плану, але з великою надією. Я поговорив із Малією, й вона просто дала мені копняка, мовляв, що я зробив помилку й що ми можемо жити будь-де — головне, що всі разом.
Дивлюся на валізу. Згадую усмішку Леї. Я хотів сказати їй усе, чого не сказав. Поглянути в її очі ще раз і сказати, що буду з нею, де б вона не була. Я знайшов у ній свій дім. Я вже був готовий вийти, коли почув знайомий звук.
#3870 в Любовні романи
#1752 в Сучасний любовний роман
#862 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 17.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
