Глава 11

— Бертране! Як ти це поясниш?! Кілька замахів на життя сенни Ленни! Невже досі не з’ясував, хто до цього причетний?! — грізно гарикнув король Ернтґард. Напружено застигши на троні, стиснув пальці в кулаки та водночас незмигно свердлив гнівним поглядом власного сина, який постав перед ним посеред зали разом з Оленою. — Ба більше, якого демона ти потягнув дівчину на ту прогулянку?! Хіба не розумієш, що наражав її на небезпеку?!

— Не сидітиме ж вона увесь час в моїх апартаментах, мов у в’язниці! — рішуче випалив у відповідь Бертран. Як кажуть, який батько, такий син. Схоже, обоє упертюхи! Вочевидь принц не боявся гніву короля, обстоюючи власну думку. — Хотів нашій гості показати домен…

— Сенна Ленна не гостя, не забувай про це! Вона важливий елемент ритуалу! — через таку заяву короля Олена нервово здригнулася, вкотре почуваючись тут безправною піддослідною тваринкою. — Її ледь не вбили в твоїй купальні, це так ти посилив захист?! — рикнув, суплячи брови. — І чим ти думав, коли дозволив їй керувати магколесом?! Сен Джерард розповів, що в її світі немає такого транспорту! Отож, дівчина й керувати ним не вміє! Бертране, не варто розчаровувати мене, я ж завше вважав тебе відповідальним, поміркованим! Ти…

— Насправді Олена успішно опанувала магколесо, це для неї не так і складно! — виправдовуючись, не здавався впертий принц. — Та мене не це хвилює! Під час польоту хтось витягнув енергію з магонакопичувача, хоча перед прогулянкою я оглянув магколесо, магонакопичував був заряджений та повний енергії! Таке враження, що за нами завжди хтось пильно стежить… Обіцяю, я це з’ясую! — звісно, був впевнений у власній правоті та в тому, що знайде ворога-шпигуна. Про випадок в лісі з грибами-маркошниками змовчав, не волів ще дужче злити і без того розгніваного батька.

— Сподіваюся, ти знайдеш зловмисника, — поправивши чорну мантію, король напружено зіщулився, проймаючи сина чорнотою погляду. — Не сумніваюся, хтось бажає завадити ритуалу… Давно вже підозрюю, що маю таємних ворогів, — опановуючи гнів, задумливо стиснув губи. — А мій ворог є і твоїм ворогом, Бертране, заразом це ворог усього королівського роду, хтось плете брудні інтриги, прагне підступами позбавити мене влади! Не виключно, що саме ті вороги і причетні до раптових проявів сірої магії…

— Я також про це думав, — насупившись, принц стримано, ствердно кивнув, насправді поділяв думку батька. — Таке враження, що наш таємний ворог завдяки сірій енергії воліє позбавити нас, чорних драконів, нашої магії…

— Вчора мої придворні маги навідувалися до Сірих Скель, прояви сірої руйнівної сили лише посилюються, захисні артефакти ледь вже її стримують, — в голосі правителя відчувалася тривога, Олена навіть помітила в його очах розпач, розгубленість. — Якщо так триватиме і надалі, та злощасна напасть дістанеться і нашого домену, також нашого палацу, послаблюючи драконів, уся надія лише на ритуал, — понуро глипнув на заціпенілу Олену, яка уважно слухала короля й ловила кожне слово.

— Сіра магія… Що це таке? — боязко поцікавилася дівчина, чомусь кортіло дізнатися більше про ту біду.

— Це страшна сила, Ленно, — понуро мовив король, переводячи на неї пронизливий погляд. — Вас, простих людей, ця енергія просто знищує, навіть сліду й не залишається, — саркастично скривив губи. — А ми, дракони, бодай якось ще можемо опиратися цій напасті завдяки нашій магії та певним артефактам… — Отож, це загроза для всього нашого світу… Бертране! — кахикнувши, раптом глипнув на задумливого сина. — До речі, не забувай, що я вирішив влаштувати відбір нареченої для тебе, наслідному принцу час обрати драконицю. Вже за тиждень перший етап відбору, важливий… Насправді й вирішальний, тобі ж відомі правила відбору, встановлені ще нашими предками. Насамперед маг-жрець визначатиме силу магії кожної учасниці…

— Відбір? Чи варто з цим поспішати? — схоже, ця новина не вельми радувала принца. — Можливо, після ритуалу…

— За тиждень! — рикнув правитель, рішуче блимнувши очима. — Варто з цим поквапитися, оскільки ти вже зрілий дракон у повній силі, тобі потрібна справжня, сильна дракониця, гідна дружина, яка магічно доповнюватиме тебе, я й так довго зволікав! Що ж, наразі ти вільний. Справ в тебе чимало… Пильнуй сенну Ленну, також шукай зловмисника, а я чекатиму на втішні новини, адже поганих останнім часом чимало, — кивнувши, змахом правиці владно вказав на двері зали. Що ж, накази батька не обговорюються. Невдоволено підтиснувши губи, принц мовчки, стримано вклонився. Зиркнувши на Олену, потягнув її до виходу. Відбір нареченої… Цей наказ короля драконів неабияк засмутив дівчину, вже й геть не думала про Жозефін… Схоже, навіть кохана фаворитка Бертрана опиниться «за бортом», хоча… Що завадить принцу, маючи законну дружину, втішатися з Жозі? Олену охоплювало роздираючим відчаєм, вкотре в цьому світі почувалася безпорадною, жалюгідною, небажаною й беззахисною. Як сказав грізний король, вона лише «елемент ритуалу», навіть не гостя! Безправна людина-чужинка…

— Куди ми йдемо? — виринаючи з болючих роздумів, Олена зауважила, що Бертран веде її не в бік власних апартаментів. Куди ж так поспішає це драконисько?

Дорогі читачі! Ваші коментарі та "серденька"-вродобайки надають натхнення) Гарних вам, мирних вихідних!