Шепіт

03.

________________________________

Шепотом дишуть у вуха,
То стогнуть примар думки:
Повні зневіри й отруйні,
Зухвалі й огидні, брудні …

Шепіт торкається скроні,
Поклик надії бринить,
Віжки прийняти у долі
Та щось змінити за мить.

Просто люди — герої…
Їм важливо вірно  вчинить.
Допомогу надати й спокою,
Коли в стражденних болить.
________________________________

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше