Глава 15. Сватання у кримських татар

Глава 15. Заручення у кримських татар

Два дні тому...

Тіра, острів Санторіни

Після всіх тривог і змов, ми переміщаємось до острова, що ніби створений для кохання — Санторіні. Біло-блакитні будинки, тераси, що нависають над бірюзовим морем, і тихий сміх у вечірньому повітрі. Саме тут сталося одне з найбільших щастя принцеси Вікторії — вона офіційно стала нареченою Дем'яною.

Ваше обличчя сяяло, вона ніби літала — на сьому небі від щастя. Сестри, кузини, випадкові туристи в селищі Фініка розділили з нею цю мить. Люди аплодували, коли Дем'ян поставив на одне коліно серед кам'яної площі і запропонував їй серце. Залишилися не лише кільця, а й десятки фото, відео, усмішок і щасливих сліпів.

Після свята вони оселі в розкішному бутик-готелі в самому серці міста Тіра — із видом на кальдеру, м'яке сонце, виноградники й море, які стільки бачило. Вони купалися, насолоджувалися сонцем, в переглядалися фотосесії на згадку і щовечора гуляли, пили фруктові коктейлі, сміялися — нарешті, як двоє закоханих, а не лише принцеса й лікар.

Їх охороняли цілодобово, але особливо — Давід. Він завжди тримався трохи осторонь, із непроникним обличчям, але в глибині душі… він любив Вікторію. Не просив нічого, не мріяв. Просто обіцяв її матері, королеві Олені, що буде поруч. Тоді тоді, коли його серце тріщить, а вона наступає іншому.

Наступного ранку принцеса Вікторія сиділа разом із рідними сестрами, кузинами та племінницею Адіті на терасі готелю, що вийшла прямо на море. У повітрі витав аромат жасмини, чай змішувався зі смаком східної пахлави, а чайки співали щось своє, меланхолійне, над бірюзовими хвилями.

— Як тут добре… — прошепотала Еліс. — Море, сонце, і ніяких інтриг.

— Поки що, — зітхнула Сабіна.

В цей час Мія й Віолетта сиділи, втупившись у свої телефони. Мія вже втретє намагалася дозвонитися до кузин із Саудівської Аравії.

— Вони мали приїхати… обіцяли розділити радість Вікторії… — говорила вона, знову натискаючи на виклик.

— Може з ними щось трапилось? — занепокоєно спитала Вікторія.

— Їх батько… мабуть не дозволив. Він... — Мія важко зітхнула. — Я надішлю їм фото й відео із заручиною. Хоч так.

— Та як він міг! — обурилась Васмія, різко поставивши келих з коктейлем. — Це тиранія. Треба сказати нашим батькам — кузині так хочуть бути тут!

— Я певна, що з ними все добре, — спокійно відповіла Вікторія. — Можливо, не зарплата. Але я вірю: ще встигнути розділити мою радість.

Еліс кивнула:

— Коли повернемось — поговоримо з батьком. Я обіцяю.

У цей момент Сабіна помітила, як Віолетта викладає сторіз в інстаграм, де Вікторія з обручкою.

— Що ти робиш?! Ми ж домовилися поки не опублікувати!

— І що? Я просто хочу поділитись моментом! — огризнулась Віолетта.

Сабіна різко вихопила в її телефон і видалила запис.

— Ти знаєш, якщо наш батько або брати шейхи побачити це — будуть питання. Потім викладеш, з дозволу.

Віолетта лише насупилася, демонстративно відвернувшись.

Щоб зняти напругу, Сафія встала:

— Ну досить, сестри мої! Пішли на сватання Медини. Нас запросили — і не будемо змушувати Дем'яна чекати!

— Ти права, — усміхнулась Вікторія. — Треба збиратись.

Сабіна й Віолетта відмахнулися:

— У нас інші плани — попливемо на кораблику.

А племінниця Адіті хитро всміхнулась:

— А я піду в дельфінарій!

Але насправді вона домовилася про зустріч із Нікосом — простим хлопцем із Фінікії, із якою познайомилась у перші дні приїзду. Між ними з'явилась симпатія, яку вона поки приховувала.

Кожна з принцес зберігала щось своє — маленький секрет, велике очікування чи тривогу. Але сьогодні — день святкування. Заручини Медини, сестри Дем'яна, стануть нагодою для нових знайомств... і, можливо, нових відкровень.

Фінікія, острів Санторіні

— Посміхніться, принцеси! — сміялась Сафія, тримаючи телефон, поки знімала відео. — Нас чекає кримсько-татарське сватання, і ми маємо виглядати як гідна делегація!

Вікторія стояла поруч, у легкому шифоновому хусті на волоссі, який тримався на сонці, ніби ореол. Вона ловила шкіру мить на камеру — як Еліс вертілась перед дзеркалом у джинсах із золотим вишиттям, а Васмія розмахувала шлейфом шовкової туніки, розповідаючи:

— Уявіть, у будинок Медіни прийдуть її наречений і вся його родина! Справжнє сватання. Торт купимо, традиції покажемо, усе, як годитися!

— До речі, — хихикнула Еліс. — Ми виглядаємо як TikTok-делегація з арабського фешену!

Васмія на камеру блиснула усмішкою:

— Ми йдемо знайомитися з кримсько-татарською родиною! Тримайте, діаспоро! У нас ще є бабусині крові — Мирослава Віталіївна нам сама казала!

— Я досі пам'ятаю, як вона пекла чебуреки, — додала Вікторія з ніжною усмішкою. — І це було краще, ніж у палаці.

Дім, де жила сім'я Дем'яна, знаходиться на пагорбі над Егейським морем. 

Санторіні живе у своєму яскравому, сонячному ритмі. Білосніжні будиночки, сині дахи, аромат ванілі й моря… і принцеси, що сміялися просто посеред дороги.

— Еліс! — вигукнула Мія, побачивши, як та впевнено крокує проїжджою частиною. — А зелений чекати не будемо?

— Світлофор тут для краси! — відмахнулась Еліс і весело підморгнула в камеру.

Усі вибухнули сміхом. Сафія продовжувала знімати відео: як Васмія позувала, обертаючись у шовковому вбранні; як Еліс жартома скаржилася, що Васмія не дала їй попити води; як Вікторія посміхалась і сказала:

— Покрутись, красуне! Покажи всім, яка ти сьогодні!