Глава 24. Королівська зустріч в Ар-Райяні

Глава 24. Королівська зустріч в Ар-Райяні

Катар, Ар-Райян

Жаркий день у місті Ар-Райян, Катар. В шикарному особняку, який давно придбала афганська королівська династія Кадербай, кипіло життя. Особняк став символом їхньої величі, адже саме тут родина знайшла новий прихисток після повернення влади в Афганістані. Династія Кадербай мала власний бізнес у Катарі, включаючи торгівлю верблюдами та вирощування кукурудзи і проса. Робітники, що працювали на них, фактично жили як раби, виконуючи всі завдання за наказом королівської родини.

У цей день родина Кадербай готувалася до важливого візиту — приїзду катарської королівської сім’ї Аль Шаф. Емір Абдель Кадербай задумав зміцнити політичні зв’язки між двома королівськими династіями через шлюб його молодшого сина Хусейна з великою принцесою Катара Вікторією. Хусейн, який давно був закоханий у Вікторію, мріяв зробити її своєю дружиною.

Разом з Абделем в особняку проживав його брат — Халід Кадербай. Халід був розважливим і досвідченим чоловіком, який допомагав управляти сімейними справами, але мав значно суворіший характер. Його роль у династії була вагомою, адже він наглядав за економічними справами та контролював роботу в маєтку.

Племінниця Абделя, юна Сілена, цього дня неохоче приєдналася до прийому. Вона була впертою і мала незалежний характер, часто не погоджуючись з традиціями, які нав’язували їй родина. Сілена не хотіла йти в гості через особисті причини, які залишали її думки далеко від святкування. Вона відчувала, що цей візит несе більше політичної гри, ніж справжньої радості.

Коли королівська сім’я Аль Шаф прибула, їх зустріли з теплом і традиційною афганською гостинністю. Танці жінок у національних костюмах, пахощі східних страв і блискуча атмосфера створювали вражаючий образ. Головна королева Катара Олена була неотразима в біло-золотому платті з діадемою на голові — символом її статусу і величі. За нею слідували служниці, принцеси Катара в елегантних вбраннях, принци-шейхи зі своїми дружинами і наложницями, а також охоронці і слуги.

Емір Ібрагім Аль Шаф тепло привітав Абделя Кадербая, потиснувши йому руку і обійнявшись.  
— Ласкаво просимо до нашого особняка, ми раді вас бачити! — сказав Абдель і запросив гостей до розкішного столу, накритого всілякими делікатесами.  

Вони сіли до столу разом з афганською королівською родиною. Першими проходили старші сини Абделя Кадербая — суворі чоловіки зі своїми дружинами. Старша дочка, Кяфіля, вражала смуглою шкірою і темним волоссям, одягнена в яскраво-червону сукню. Молодшу дочку, Карію, теж не можна було не помітити. Усього в Абделя п’ятеро дітей. Серед них був і молодший син, принц Хусейн, який виділявся своєю красою і харизмою. Його густі кучеряві чорні волосся, світлі очі та білосніжна шкіра викликали захват. Хусейн знав принцесу Вікторію ще з дитинства і давно мріяв про цей момент.

Після тривалої бесіди за столом розпочалися афганські танці, які запалювали атмосферу. Через кілька годин усі вирушили до затишної бесідки, де їх чекали чай і східні солодощі. Сидячи за чаєм, гості спостерігали за робітниками, які зосереджено збирали кукурудзу і просо.  

Поки вся королівська сім’я насолоджувалася відпочинком, спостерігаючи за тим, як бідні робітники невтомно трудяться, принцеси Катара не могли залишитися байдужими. Особливо принцеса Вікторія, яка мовчки сиділа і спостерігала за їхньою працею. Її серце стискалося від жалю, але вона розуміла, що це їхня реальність — працювати, щоб заробити на життя. Її задумливий і співчутливий погляд привернув увагу принца Хуссейна. Йому подобалося, що принцеса вміє співчувати, і це лише посилювало його почуття до неї.

Хуссейн, не стримуючи себе, ніжно взяв її за руку. Вікторія, відчувши це, поглянула на нього і, зберігаючи спокій, м’яко відштовхнула його руку. Він не очікував такої реакції, але не показав свого здивування, лише злегка усміхнувся.

Тим часом королева Олена, одягнена в блискуче біле плаття з діадемою, яка підкреслювала її статус, вела жваву розмову з дружиною Абделя і матір’ю Хуссейна — Анісою. Аніса була жінкою з суворим, але добрим характером. Її повна фігура і святковий хіджаб із яскравими кольорами робили її образ теплим і гостинним. Вона з нетерпінням чекала дня, коли її син Хуссейн одружиться з принцесою Вікторією, і та стане частиною їхньої родини.

У цей час мовчазна Емма, одягнена в коротке синє плаття з темною вуаллю, що спадала, як хвіст павича, сиділа осторонь. Її голова була прикрашена діадемою, яка робила її схожою на справжню принцесу. Але її настрій був далеким від святкового. Вона мовчки читала повідомлення на телефоні, а потім, зітхнувши, тихо вийшла з кімнати, щоб зустрітися з кимось, хто чекав її за межами галасливого свята.

Поки вся королівська сім’я насолоджувалася чаєм, спостерігаючи за робітниками, які під палючим сонцем збирали врожай, принц Хуссейн, сповнений радості, вирішив провести екскурсію для своєї майбутньої нареченої, принцеси Вікторії. Він із захопленням розповідав про своїх нових коней, хизуючись їхньою красою та силою. Вікторія стояла поруч, слухаючи його, і виглядала неймовірно. На ній було розкішне золоте плаття, яке підкреслювало її грацію, волосся було зібране, а на голові сяяла діадема. Її ніжний і загадковий макіяж додавав їй шарму, і Хуссейн не міг стриматися, щоб не зробити їй кілька компліментів.