Глава 5

Ну що ж. Тиждень проминув непомітно. Пари проходили швидко, того самозакоханого хлопця більше не зустрічала.

Весь тиждень я репетирувала пісню та гру на піаніно, я ж все-таки пообіцяла Віті що заспіваю.
І ось день Х настав. Малечі зранку вже не було вдома, батьки поїхали по прикраси для дому, а я прикрашала будинок. Спочатку перший поверх, потім і другий.
Після того як я наславу потрудилася я пішла до себе в кімнату та подзвонила до брата, але він так і не прийняв дзвінок. Ну що ж потрібно збиратися.

Сукню я собі вибрала ще за два дні, тому я нікуди не поспішаю. Сукня в мене буде голубаго кольору, довга та пишна, із зачіскою довго не думала, просто трішки накручу та зверху заплету косички, а так як я принцеса то в мене буде ще й корона, маска в мене буде також синя класична на пів лиця.
Як би я повільно не бралася але вдягнулася я бистріше чим планувала. Ех... Робити нічого. На годиннику 15:25 а гості прибудуть до 16:00. Я вийшла з кімнати та попрямувала в кімнату малої яка вже прийшла й встигла зібратися. 
-ну що малеча, готова до святкування?
- звісно. Ти ж будеш грати на піаніно? Ти мені обіцяла!
- ну звичайно. Тільки давай домовимося ніхто не повинен знати що це я, добре?- вона трішки подумала та погодилася. 
Ще хвилин 20 ми вирішували коли я гратиму, як буде проходити свято та інші деталі.
Не мотітивши як і час пройшов і що гості почали приходити. Я й не помітила як і настала моя черга до виходу. А я ж тільки що ніби вийшла з кімнати.
Ось ми виходимо з кімнати, опиняємося на першому поверсі. Тут мене знайомлять з друзями батьків та Вітиними друзями. Тут я п'ю вино. А ось грає музика і мій вихід. І ось я повільно іду до синтезатору якого навмисно поставили на низ, сідаю на стільчик та граю, а потім починаю співати. В залі тихо та тільки мій голос чути.

Якщо вам подобається читати мою книгу і хочете щоб я часто випускала глави ставте коментарі, мені важливо знати кожну думку❤️