Глава 2

Вранці прокинулася від будильника. Чорт! Ну навіщо я його ввімкнула? Ну що ж похоже треба прокидатися. Але я не я якщо ще не посплю. Але вдруг згадала що сьогодні ми йдемо гуляти. А тому я злізла з кроваті і почемчикувала до ванної. Моя кімната знаходиться з права на другому поверсі. На впроти кімната брата, але в нас суцільна ванна кімната. Мамина кімната знаходиться з ліва в кінці коридору, а на впроти її кабінет. Ну що ж я пішла в ванну та зробила всі водні процедури. Десь годин у 10 я зайшла в кімнату та оглянула її. Навпроти дверей велике вікно з виходом на балкон. Біля вікна стоїть стіл та великий стільчик. З ліва від дверей стоїть ліжко десь на півтори людини. А з права від виходу великий шкаф на всю стіну з великим дзеркалом. Оглянувши кімнату я попрямувала до шкафа і вибрала одяг. Швидко одягнувшись я спустилася на низ.
В вітальні вже сидів Тьомка, а на кухні мама готувала обід. А я навіть не снідала. Ну що ж то не проблема. 

-Ну, може ти скажеш. Ну Тім- Тімом, так ми прозвали Тьому- ну може чуть ти нам розкажеш- вмовляла я брата розповісти про його дівчину. Не ну це не капець? В нього вже більше півроку є дівчина, а він не каже. Ми з мамою так цього не залишимо
-Я сказав що ні, прийде час і ти сама все дізнаєшся. Ну не дуйся, Льошка може підемо на он ту гору?- да Льошка це я. Але звуть мене Альона. Ще мене називають Льона. Ах да я ж не не сказала нічого про себе. Я дівчина гарненька мені 18, через три місяці 19. Я з гарною фігурою та зростом 165,3. Брату ледь до плеча дістаю. В мене великі карі очі, пухлі губи та рівний ніс, волосся в мене русяве.

Ми сиділи в нашій улюбленійє кафешці біля парку. Пили гарячий шоколад з тортиком.
-У мене для вас є новина, трішки не очікувана, але я вже все рішила- наші з братом цікаві очі піднялися до мами
-я виходу заміж, і ми переїжджаємо до іншого міста.-я чуть не подавилася тим тортом,
-але як? Ма в мене тут друзі, універ, тут наш дім.- возмущалася я. 
-коли ти це рішила? Коли переїжджаємо? Що буде з нашим будинком?- спитав брат.
-ми переїжджаємо через два дні, а рішили ще місяць тому.
-місяць тому?- в один голос спитали з братом?- а раніше попередити не можна було?- я все ще була в шоці.

Ну що ж не так погано переїхати. Нове місце, люди, це навіть краще.