...ви не повинні були говорити. Не повинні були себе “світити”. Не повинні були будувати антени, надсилати сигнали, вмикати маяки. Світло притягує. Світло зраджує. Світло - це запах крові для того, хто голодний.
У темряві живуть ті, хто слухає. Завжди слухають. Не один, не два - їх безліч. Вони не говорять. Вони не співчувають. Вони не попереджають.
Вони чекають.
Вони не завжди розуміють те, що бачать. Але коли бачать рух - реагують. Коли бачать слабкість - атакують. І на кожен спалах, що тремтить серед зірок, опускається Темрява. Опускається тиша. Назавжди.
Це не війна. Це інстинкт.
І ви - слабкі. Ви - яскраві. Ви - принада. Ви - смачні.
Ви думаєте, що самотні у Всесвіті. Але вас уже побачили. І ви вже не встигаєте сховатись.
Цей ліс безжальний. У ньому немає богів. Немає друзів. Є лише хижі тіні. І ви в ньому - маленький, гарячий вогник, який хитається на вітрі.
Отямтеся, якщо ще не пізно. Мовчіть, поки вас не знайшли. Або готуйтеся, якщо встигнете. Бо наступний спалах буде останнім.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
