Уривок 48. Контрольна точка

[Засекречений звіт: уривок з архіву проєкту "Голгофа"]
Класифікація: СХР/02-03/ВІЧ/АРК-Г

---

…Церква стояла посеред степу, де навіть вітер ходив боком, бо щось у тій будівлі змушувало все живе обходити її стороною. Вівтар було замінено капсулою кріозберігання. Над нею - замість ікони - чорний екран, на якому мерехтить ім’я. Не ім’я святого. Просто ім’я. Останнє збережене.

У крипті - не труни, а сервери. Вони гудуть як молитви прихожан. Постійно. Безперервно.
Ми думали, що це просто легенда. Що “Голгофа” - це ще один міф, що ходить у “високих” колах, щось на кшталт збоченого жарту. Але всередині приміщення все було надто реально. ДНК-банки, ідентичні тіла в резервуарах. Вони називають їх “контейнери”. Людське життя… Людське тіло як змінна оболонка. А душа? Вони кажуть, “ми її зберігаємо як прошивку”.

Відтак той, хто має доступ, може “відновити себе” будь-коли. Але щось пішло не так. Одне з тіл пробудилось передчасно. Камери спостереження зняли, як воно стояло, оголене, перед “вівтарем”, і шепотіло щось до монітора. Ми не змогли відтворити звук. А після цього воно… розчинилося. Просто стекло на підлогу брудною калюжею. Немов той, кому воно належало, вмер вдруге - без зойку, без сліду.

В таємних документах зазначено, що проектом керує людина, яка офіційно вважається померлою у 1946-му.

Вони говорять: “Смерть - це просто контрольна точка. А хто має ключ - той перезапускає цикл.” Але ми підозрюємо, що це вже не мрія про вічність. Це щось інше. Вони вже інші...