Уривок 25. Ті, хто контролює звук

[Фрагмент з анонімного звіту, не датований, не підписаний]

---

…спочатку ми думали, що це просто технічні несправності - дивний, ледь чутний шум, низький гул, який з’являвся і зникав, змушуючи людей озиратись і потерпати від мігреней. Але потім почалося щось інше. Ті, хто довго залишався поруч з джерелом, ставали… мовчазними. Розгубленими. Їхні очі втрачали фокус, а обличчя - емоції. Вони слухали накази з дивною покорою, а потім - виконували, і не пам’ятали, що робили.

Інфразвук - звук, який неможливо почути вухами, але він відчувається шкірою, кістками, самою свідомістю. Частоти нижчі за 20 Гц. Коливання, що змушують серце тріпотіти, легені стискатися, а думки зникати. Спочатку це були експерименти - в закритих лабораторіях, на тваринах, на добровольцях. Але згодом їх поширили на ширшу аудиторію.

Концерти, фестивалі, демонстрації. Там, де багато людей. Під сценою стояли дивні конструкції - схожі на колонки, але більші, важчі. З купою антен і отворами, схожими на очі. Вони працювали без звуку - ніщо не лунало у повітрі, але натовп починав поводитись дивно. Паніка, агресія, або навпаки - підозріла слухняність. Ніхто нічого не помічав. Вважали, що це просто ефект натовпу. Ейфорія або страх. Але це був звук.

Коли "дипломатичні атаки" почались у Гавані, ми вже знали. Там була техніка, збудована ще за старими кресленнями. Інфразвуковий модуль - маленький, але здатний практично знищити психіку людини всього за кілька годин впливу, підкорити її.  Люди втрачали слух, рівновагу, здоровий глузд. Але ніхто не вірив.

Усе це почалося набагато раніше. Башти, про які колись писали Стругацькі, були не вигадкою. Вони справді існували. Один з прототипів зберігся - у лісі під Курськом. Порожній бетонний циліндр з чорним отвором на верхівці. Коли ми спустилися всередину, то знайшли бездонну шахту, а апаратура показала незрозуміле збурення простору - вібрації, що проходили крізь саму тканину простору-часу.

Слух - найстаріше з наших чуттів. Ми чуємо ще до того, як народимось. І ті, хто контролює звук, можуть контролювати нас.

Вони не показуються нам на очі. Вони переслідують свої власні, незрозумілі для пересічної людини цілі. Вони - лише тіні, що тремтять на краю невидимих хвиль…