Символ Повороту

Дзень!
- Мряв!
Знову цей котяра поспати не дає. До речі, з нього гірлянда. А то не годиться перед Духом Року, вибачте, у чому мати-Земля народила лежати. Господиня принесла нещодавно нову: всіма кольорами переливається, ще й її силою заряджену. Я вже зрадів, що гідно покажуся на Йолі...

Коли у вас у домі є кіт, нехай і Йольський, ні в чому не можна бути впевненим.

Цікаво, з чого в цього рудого така задоволена фізіономія? Якби я посох у холодному місці стільки протримав, уже б до побачення з Першими готувався. Господиня ж зараз його використовує, а там енергії накопичилося... ех, хотів же встигнути народитися ще кілька разів. Це люди називають: "плани коту під хвіст"?

Дон!
Можна стрибати акуратніше? Я хоч і дерев'яний, але скоро теж "дзенькну" такими темпами.
Куди ти мене тягнеш, зараза хвостата?! Поклади як лежало. Я не курка! Кинь, негайно! Нічого тут стружками плюватися. Я тебе не просив мене жерти. Я не злий дух! Я - символ Повороту. На місце поклади, кошак невігласний!

Він що? Чаклувати зібрався? Навіщо йому я?!
Не смій підпирати мною вікно! Мало того, що вломився до старого Господаря, так ще й мене!.. Мене!.. Насмілився як підпірку використовувати. Ну, я йому влаштую. Ось дочекаємося Повороту, я попрошу Духа Року, щоб Господиня перестала годувати цього лоботряса. Нехай мишей ловить!

***
- Котяра окаянний, - тихо вилаявся Домовик, намагаючись у міру сил привести до ладу хоча б кухню.
Кухня до ладу приводитися відмовлялася і викликала в духа бажання плюнути на все, відмивши приміщення чимось магічним. Можна головним винуватцем того, що відбувається. А що? Шуба в рудого прекрасна: густа, та м'яка. Зручно.

Ще й поліно Йольське кудись запропастилося. Нове таке, непросто буде дістати. Зі старого дуба, що більше десятка сотень років небо коптило, витесане.

Під ногами жалібно хруснуло, висмикнувши Домовика з невеселих думок у таку ж невеселу реальність.
Складний Йоль, ох, складний.

Але що складніший Поворот, то більша ймовірність, що все зміниться. Тільки, в який бік...?