3 Початку було сіро та сумно. Моє "я" не знало, чого хоче, тож металося з одного кута в інший. Іноді здавалося, що прийшла думка - і зараз я її втілю в життя. Але ні - знову порожньо.
Нічого не хотілося. Та й нащо?
Вже стільки всього було. А ще - багато того, що не трапилося.
Та раптом мене охопило божевілля і лють.
Я знову на волі. І лише жалкую себе.
Ще бажання. І багато нездійсненних мрій - як не моїх, то чужих.
То чому б їх не втілити? Дати їм другий шанс.
Що ж - час діяти. Подивитися, що з цього вийде, та й самій у цьому взяти участь.

.