Частина Сьома. 8. Літо 158р.

16.08.158р.

Гаяв-Ток

Обраного торік будинку для такої великої компанії виявилось замало. Тому поки нас не було, приятелі поселились в королівському палаці. Можна було б позаздрити такій розкоші, коли б не загальний стан будівлі: бруд, павутиння, цвіль, а в деяких частинах - ще й не приємний запах. Купа потрощених меблів, битого скла та інших наслідків вандалізму. Начебто хтось щось шукав й, не знайшовши, почав усе знищувати навколо. Навіть картини на стінах постраждали: їх було порізано, а лахміття звисало з рам. Та частину, яку обрали собі маги, вже набула більш обижваного вигляду.

Вранці телепором ми повернулись з Ісхейму, й кожному не терпілось поділитися новинами. Та довелось трохи почекати та потягти інтригу.

Спочатку дочекались Лавера з Норгреда. Чоловік переправляв туди яруондів. А це була та ще справа - все ж їх потрібно було переконати, щоб не плескали язиками де не потрібно. Навіть декан розумів, що тримати таємницю Вільних Земель доки є доцільно.

Потім усі зібралися в головній залі за довгим столом, де й пообідали та обговорили все, що трапилось за цей час.

Першим почав Хейл Янг, якому в допомогу видали Юдіана та Імара. Чоловік розповів, що телепортаційна арка в Гав-Току справна й, якщо вставити в неї адрес-камені та налаштувати з Валкойном, може почати працювати. Інша справа - з маленькими. Нурлан та Рестфол, міста на заході від Гаяв-Тока, лише умовно зберегли площадки. А от північний Хедларк міг навіть похизуватися однім вцілілим артефатом. Дивовижну знахідку знайшли поряд - під однією каменюкою. У Лумінені від арки лишився лише фундамент, а от що робити з Арділаутом - нухто й гадки не мав.

З маяком ситуація стабільна. Вдалось встановити захисний бар'єр, який запобігає поширенню криги та магії, а також блокує сигнал. Втрачену частину з пристрою так і не знайшли.

Магістри Дорт та Ванлір доповіли про знищення кількох зграй нерозумних немерців, химер та іншої погані. Леорі з Віткаром наввипередки хизувалися, як вдало вони били погань. Рівісу з Вандою залишилось лише додати, що з цих походів лише Арбін повертався майже без ушкоджень. А ще вчителям вдалося знайти одне з осередків аномальної магії, яке створювало благополучне середовище для всіх цих потвор, і за допомогою фот Хейнна його знищили. Це, безперечно, зробило місце більш безпечним.

Сам же елмет розповів, як разом із Соренто, Калімом та Шиміром намагався за заклинаннями виявити інші аномалії. Алн все марно - вони наче переміщалися Вільними Землями у хаотичному порядку. Ось воно має бути тут, але коли діставались цього місця - нічого не знаходили.

Та всі ці новини потрапили на задній план, коли Філл розповів, що отримав він, Улла, Біра та несподівано - Денжи.

Особистий учень Янга міг легко позмагатися в мовчазності з самим Соренто, тож із ним майже не спілкувалася. Лише кількома словами перекинулися за той час, що були в Гаяв-Току. І от - раптом на тобі! Він виклав останній із семи ключів поряд з уже отриманими Філом, Уллою та Бірою.

- Як бачите, всі в зборі! - оголосив фот Хейнн. - Та все ж не рекомендую їх зараз використовувати.

- А як вони взагалі діють? - запитала я, роздивляючись артефакти. Те, що це не просто ключі, знали ще торік.

- Їх потрібно поєднати з головним артефактом. Це все, що мені відомо, - відповів елмет.

- Треба було в колишніх королів запити, - тяжко зітхнув Террі. - Може хоча б ваші щось розповіли.

- А ваші вам нічого не розповіли? Ой, Фіона, а що в тебе на руці? - несподівано змінила тему Олдрі й, не чекаючи пояснень від подруги, оголила її зап’ястя. - Ти що, заміж вийшла?

Далі розповідати довелось вже нам. І про зустріч з таємничим незнайомцем. І про заручені Калріна з Фіоною. І про розмову з Беллатором та його коханою Джойс. А вже потім знов повернулись до ключів. Та ніхто ані згадав, ані придумав, що з ними робити зараз.

Коли всі розійшлися по своїм справам я перемістилась до Лісового Будинку, щоб перевірити як справи у Лавени. Я робила це майже щоденя, бо на душі було неспокійно. Хотілося контролювати все і кожного. Та здоровий глузд поки переважав. А ще дізнавалася від подруги, що відбувається в місті. Й новини були невтішні: за містом почали з’являтися короткочасні, аномальні зони, в які ніхто не ризикував ходити.

21.08.158р.

Карлоу, Гаяв-Ток

Якось усе не було зайвого часу перевірити, що там на сході від Лумінена. Але цього разу ми вирішили обрати саме цей напрямок, щоб подивитися, що відбувається на кордоні Дикого Лісу та королівства кельтар. Звісно, далеко дійти не встигнемо, то хоча б до сусіднього міста дістанемося. Через справи в академії, Лавер був змушений повернутися до Маг-Рівіка, тому в дорогу ми відправились тим же складом, але без нього.

Звісно, нас ніхто просто так відпускати не збирався, тому Террі довелось скористатися своїм вмінням переконувати - тільки словами, без магії. І в нього це вийшло. Саме тому ми в п’ятьох переступили межу міста Карлоу - міста ковалів та ремісників. Про цей статус “говорила” ціла купа різноманітних майстерень, у яких можна було знайти й гончарні кола, й ткацькі станки, й ковадла, й печі - та ще багато чого іншого.