Частина Четверта. 8. Осінь 157р.

20 Листопарія 157р.

Дикий Ліс

Учора майже опівночі до Лісового Будинку повернувся Вальдегор. Зморений та голодний - тож обтяжувати розмовами не хотілось. А от сьогодні, під час обіду, розповіла про все що відбувалась, поки не бачились. Від винаходу нових ліків - до допиту демона.

- Тобто нічого він вам не сказав нового?

- Він нам взагалі нічого не сказав. Сидить й дивиться на нас своїми страшними очима. Навіть ім’я невідомо. Про мету цих набігів розповіли демони-патикоси. Та це орден й без них знав - шукали дівчину. А коли мені все ж дозволили поговорити з цим старшим демоном. До речі, я його назвала Пиріжок - він так розлютився! Через це й дізнались, що він добре розуміє нашу мову - лише прикидається. Так от, я припустила, що демони готують з Маг-Рівіка здоровезний портал, щоб проникнути до нашого світу. А ще натякнула, що їм допомагають жерці. Ти б бачив, як змінилось його гарненьке кам’яне личко на потворну гримасу. А ще - якби він міг рухатись, то обов’язково спробував би мене задушити.

- Схоже, ти вгадала ціль відкриття цих порталів.

- Не лише я. Німідор про це також здогадувався.

- А нащо дівчат вбивали?

- Вони когось шукали. А коли розуміли, що чергова дівчина - не та, яка їм потрібна, вбивали.

- Це тебе шукали?

- Ні. Бо якби то була я - мене б не намагався вбити Пиріжок. Він би спробував мене викрасти.

- То загадкова дівчина все ще ходить по Маг-Рівіку, і ніхто не знає, хто вона?

- Так. І це найжахливіше. А до того моменту, коли не такі вже й стихійні портали перетворяться на контрольовані, залишилось дві спроби. Мені Лавер про це сказав.

- А щодо порталу в аномальній зоні?

- То дійсно випадковість, якою одразу ж скористувались демони.

- Треба про це вчителю розповісти. Може, він знає якесь заклинання.

- Я навіть знаю, в якому напрямку шукати - очищення. Треба очистити місто від слідів цих порталів. За допомогою можна звернутися до жерців - але, якщо вони й справді стоять за цим… Ти й сам розумієш.

- Не допоможуть, а лише посприяють.

- Так. Я порадила евакуювати жителів міста, та мене ніхто не послухав. Написала листа до Террі. Відповіді ще не отримала.

- Давай підіб’ємо підсумки. Демони готують портал, щоб проникнути в місто магів, та вбити мешканців. А потім прийдуть жерці, допоможуть врятувати залишки маг-рівірців - чим змусять магів стати боржниками.

- Іншої мети не бачу. Тепер сидимо й розгадуємо: кому це може бути вигідно з місцевих? Хто залишив мітки для стихійних порталів? Хто ця загадкова дівчина, яку шукають? Й нащо вона їм? В жертву принести? З’їсти? А може, найвищий демон хоче з нею одружитися?

- А маг, якого арештували, а потім втік не міг?

- Хіба що він залишив мітки до затримання. Але хтось їх поновив майже перед першим нападом. Санрей у цей час вже сидів у в’язниці. Завтра до школи, а потім знов зайду до Німідора. Він каже, що я одночасно позитивно впливаю на пошук відповідей - і паралельно задаю багато нових питань, що це нібито лише заважає вирішуванню проблеми.

- А коли відкриється передостанній портал?

- Очікуємо вночі з третього на четвертий день тижня.

- Я прикладу всі сили, щоб до цього часу повернутися. З відповіддю - чи без. Саму тебе в цьому місті не залишу. Навіть при такій охороні як Самідір, - й обережно погладив пухнастий білячий хвіст.

23 Листопарія 157р.

Маг-Рівік

Перевірки, перевірки й ще раз перевірки. Почались зі школи та гуртожитків, а потім перемістились на місто. Магічна варта шукала загадкову дівчину. Улла мені на вушко розповіла, що за допомогою якогось артефакту відстежують зв’язок з демонами. Та все марно.

В мене в голову одразу прийшло питання: а раптом дівчина померла від лихоманки? Декана від цього питання аж перекосило. А що з ним трапилось коли до школи завітав особисто Асгейр фот Хейнн в компанії зі своїм учнем - взагалі важко передати. Навіть у моїй голові всі голоси замовкли.

А те, що відбулось далі, змусило декана щиро пошкодувати, що він не спостерігав за мною всі двадцять чотири години з дня моєї появи в цьому світі. Асгейр фот Хейнн взяв й розповів, що ми з Вальдегором володіємо “ключами”, й двох буде достатньо щоб очистити місто від демонічної сили. Добре, що при цій розмові був присутній лише Лавер, а не все місто.

Крок за кроком всі мої таємниці перестають бути таємницями.

***

Час для очищення обрали, коли почав відкриватися черговий портал - щоб трохи магії потрапило й на ту сторону, як доказ, що в цьому світі демонам не раді та готові дати відсіч. Ми з Вальдегором стали в центр міста, й нам видали по пергаменту з заклинанням незнайомою мовою.