Частина Четверта. 3. Осінь 157р.

16 Рубіния 157р.

Маг-Рівік

- Тебе можна привітати з новим романом? - запитала Улла сідаючи поряд на метіомагії.

- І хто нова жертва моїх чар? - у відповідь запитала я, дивлячись в усміхнені очі кольору яєчного жовтка.

- Не повіриш! - вигукнула дівчина, прибираючи з обличчя довгий чубчик, який відпускала після занять, таким чином ховаючись від навколишніх.

- Здивуй мене, - підтримала я гру.

- Магістр Стер.

Йогпермар скислий.

- Айша! Більше нікому в голову така дурня не прийде. Як її не набридає одне й те саме?

- Важко сказати, що в голові аристократки. Але цю плитку я почула від однієї з її подруг.

- Дай вгадаю. Селеста?

- В яблучко.

Вдих-видих. Вдих-видих. Уже ж мала звикнути. Та ні - знову дратує.

- Розмови залишили. Починаємо заняття, - перервав нас магістр Брінг. - Беремо пір’я в руки та пишемо тему: "Пилові бурі. Види та класифікації".

***

Мене ще декілька разів діставали, чим декан не задовольнив. Але для них в мене була стандартна відповідь: “Виростите - зрозумієте”.

А що? Я й досі була розлючена на Лавера з його орденом. Чи не його. Ще й на Віткара - за компанію. Добре, що він не діставав мене розмовами з вибаченнями та поясненнями, а мовчки спостерігав з далеку. Мабуть, все ж йому доручили охороняти мене.

Свинябул зброджений.

Але от так відповісти не вдалося магістру Стеру. Плітка аж до нього дійшла. Чоловіку я розповіла всю правду - мовляв, це все Айша. Той пообіцяв особисто поговорити з дівчиною та з’ясувати обставини. Я подумки побажала йому успіху - бо, здавалось, що Айші навіть король не зможе заткнути рота. Хіба що кат - голкою та нитками.

28 Рубіния 157р.

Маг-Рівік

"Велика Ложка" знов була забита в обідню перерву - наче тут безкоштовно їжу роздавали.

- Що знов трапилось? - запитала я в Олдрі, самій обізнаній в нашій компанії.

- Ви зі своїм навчанням всі розваги пропускаєте, - натякнула вона на нещодавнє свято рівнодення, яке ми з Філлом пропустили.

- Начебто вас не було з нами на додаткових заняттях у магістра Стера?

- Були. Але наші вушка завжди напоготові. Ось, наприклад, дізналися що Ліона-вампірка носить спеціальний амулет, який відстежує її ауру. Тому, якщо в місті чи за його межами знайдуть знекровлене тіло, зможуть встановити, чи винна чужинка. А ще схожий повішали на її подружку демоницю, - поділилась здобутою інформацією подружка.

- Амулети кажеш? - перепитала я, а самій дуже захотілося на них подивитися.

- Так. А ще ця Ліона ходить в лікарню купувати кров в спеціальних флаконах, щоб не псувалась, - додала Фіона.

Цікаво.

От, наприклад, Вальдегору кров потрібна, щоб прискорити загоєння ран або відновити магічну енергію. Крові тварин для цього достатньо. А от так, щоб кров розумних. Все ж таки нащо вона Ліоні? Може, щоб не збожеволіти як справжній вампір? Тоді чому вона вільно пересувається містом? Чому її не ізолюють?

- За таку інформацію вдячна. Так, а що за новина сколихнула наше болото?

- Я розповідаю! - викликнула Олдрі, не даючи своїм подругам й рота відкрити. - Цей новенький Конн викликав на магічну дуель вгадай кого?

- Декана? - висловила найбільш божевільну думку.

- Та ні. Декана. Скажеш. Але він буде в якості суді. А викликав - Леорі.

- Він же його тонким шаром по землі розмаже, - невпевнено припустила я.

Невпевнено, бо знала, на що здатен бойовик, але навіть не замислювалась на якому рівні потраплянеці. Я навіть не знала, які предмети вони обрали. Так, краєм вуха підслухала одну розмову між ними в бібліотеці, де вони скигли, що освіта не систематизована. Не поділена на факультети, що немає чіткого переліку необхідних предметів, і не можна виносити книги за межі бібліотеки без особистого дозволу викладача. Й так далі.

- Особисто я роблю ставку на Леорі, - радісно сповістила люшитка.

- А роблять ставки?

- Так. Деякі навіть на гроші.

- Коли дуель? - запитала я.

- Після четвертої пари. Там, де у вас практичне заняття по елементаристиці проходить.

Я добре знала те місце. Воно було огороджено, й мало купу артефактів, що поглинають залишки магії

- Ми йдемо дивитися. А ви? - запитав Філл. - Шкода, що дуель не на мечах - Леорі точно виграв.

На нього одразу подивилось п’ять пар зацікавлених очей - включно зі мною.