Частина Друга. 7. Весна 157р.

35 Кветовія 157р.

Маг-Рівік

Відзначання свята Еудірона почалося ще з вечора.

В парку, біля гільдії магів із самого ранку прикрасили дерева різноманітними стрічками та квітами. В повітрі літали ілюзії метеликів та птахів, а магічні ліхтарики з пелюсток плавали у повітрі, розсіюючи м’яке світло. Біля кожного дерева вісіли стрічки бажань - усі охочі могли написати мрію й прив’язати її до гілки, сподіваючись, що воно збудиться.

Повсюди стояли лотки з готовою їжею: невеличкі смаженні шматочув м’яса та риби, солоні пиріжки, та солодощі. Біля них - бочки з вином, пивом, елем чи сидром. А ще - музика, яка лунала звідусіль, хоча музикантів видно не було. Магія. Можуть, коли хочуть.

У центрі парку палало велетенське багаття, прикрашене різнокольоровим камінням. Навколо вогнища танцювали парочки - спочатку повільно, по колу, а потім усе веселіше. Кажуть, якщо пара тричі обійде вогонь, тримаючись за руки, то їхнє почуття не згасне цілий рік..

- Нічого собі, - оцінила масштаб гуляння. Я прийшла в парк після роботи в “Ведмедику” й вважала, що більшість гуляк вже втомиться. Але ні - охочі веселитися все підходили й підходили.

- А ти що думала? Це одне з самих улюблених свят серед магів. Це свято не лише цвітіння квітів, а й кохання, - пояснила Улла.

Ми прийшли вчотирьох: я, Улла, Філл та Вальдегор. Вампір уже був знайомий з соліенкою. Було вирішено довіритись дівчині й розповісти декілька таємниць. Подружка прийнала новину спокійно - навіть із деякою цікавістю. Її бажання дослідити “вплив крові дракона на вампірів”, могла з легкістю суперничати з ал’єром.

- Ну що? Так і будемо стояти? Чи підемо танцювати? - запитала Улла, та потягла Філла до кола танцюючих.

Ми з Гором також приєдналися до них. Завдяки Террі я тепер не відтоптувала ноги партнеру.

Гуляла тут, мабуть вся школа. Через два танці Гора змінив Леорі, а потім - Віткар. Сам же вампір витанцьовував з Олдрі. Фіону бачила з Джером, а Ванду - з незнайомим хлопцем. Соренто ж руки не відпускав гарної іллінки, наче боявся, що її вкрадуть. Навіть пара Елбону знайшлася.

У перервах між танцями пили вино чи ель. На мене алкоголь не діяв: драконів організм вважав його за отруту та хутко знешкоджував. Замість випивки я зняла сережку-артефакт - і в “колисці” чужих емоцій гойдалась, як п’яна.

Останнім з ким мені довелося танцювати, був Нолан. Було вже далеко за північ, коли перевертень з’явився поруч, мовчки просяг руку. Ми танцювали мовчки - жодної зайвої репліки, лише обережні доторки та погляди. Потім він ввічливо запропонував провести, але я відмовилась, запевнивши, що додому йду не сама - Улла та Філл залишались в мене сьогодні на ніч. У подруги був день народження першого травневого, тож зранку неї очікував сюрприз.

01 Травневія 157р.

Дикий Ліс, Маг-Рівік

Сонце тільки почало сходити, а ми з Уллою пішли до галявини в лісі збирати квіти. Хлопці удавали вигляд, що сплять, а щойно ми пішли з дому, одразу з Кошою взялися готувати святковий сніданок.

Про день народження подруги я дізналась випадково, тож соліенка навіть не здогадувалась, що на неї очікувало. Звісно, джерелом раптової інформації стала Олдрі - середньовічний гугл на ніжках.

Коли ми повернулися, накритий стіл зі святковим сніданком уже очікував. А які були щасливі очі Улли, коли почали дарувати їй подарунки - передати словами неможливо.

Дівчина аж розплакалась.

Як виявилось, в неї є сестра-близнючка, якій батьки приділяли всю увагу, частенько забуваючи, що є ще одна. Саме тому Улла навчалася тут, у Маг-Рівіку, а не в Маг-Коріфу, який був ближче до дому. Вона хотіла втекти від ролі тіні Одди, на яку її прирекли батьки.

***

Яскраве сонце, так сяяло за вікном, що не дозволяло нормально концентруватися на лекції, особливо після майже безсонної ночі. Його промені грали у молодому листі дерев, відображалось на дзеркальних поверхнях, пускало “зайчиків”, тим самим привертаючи до себе увагу. Навіть старанний Філл ні-ні, та й подивиться у вікно.

- Може, все ж таки звернете увагу на те, про що розповідаю? - запитала магістр Яла, привертаючи увагу. - Й хто придумав працювати у святковій день? Ніякої ж користі від сонних учнів. Краще буде вам дати це завдання додому. Отже, записуйте які довідники вам знадобляться.

Пір’я дружно скріпили по пергаменту.

***

На аретфакториці було більш веселіше. Ми проходили кристали охолодження та нагрівання, які багато хто використовував у повсякденному житті. Після закінчення, коли йшла до холу, де на мене чекала Улла, я розмірковувала, чи вистачить мені знань, щоб самостійно їх виготовити, чи краще купити в крамниці. У вежі, яку собі уподобав Гор, нічого подібного не було.

- Вважаєш, що якщо будеш корчить з себе сором’язливу зубрилку, на тебе більше чоловіків поведеться? - противний голос Айши відволік мене від думок.

Я не одразу зрозуміла, що звертались саме до мене, бо занурилась в розрахунки. З новою пам’яттю було не важко робити елементарні підрахунки на ходу.