Частина Четверта. 8. Осінь 157р.

20.11.157р.

Дикий Ліс

Вчора майже о півночі до Лісового Будинку повернувся Вальдегор. Зморений та голодний, того й розмовами не хотілось його навантажувати. А от сьогодні, під час обіду розповіла про все що відбувалась поки не бачились. Від винаходу нових ліків, до допиту демона.

- Тобто, нічого він вам не сказав нового?

- Він нам взагалі нічого не сказав. Сидить й дивиться на нас своїми страшними очима. Навіть ім’я невідомо. Про мету цих набігів розповіли демони-патикоси. Та це орден й без них знав. Шукали дівчину. Та коли все ж дозволили мені поговорити з цим старшим демоном. Я його до речі назвала Пиріжок, він так розлютився на це. Через це ми дізнались, що він добре розуміє нашу мову, лише прикидається, що не знає. Так от я припустила, що демони готують з Маг-Рівіка здоровезний портал, щоб проникнути до нашого світу. А ще натякнула, що в цьому їм допомагають жерці. Ти б бачив як змінилось його гарненьке кам’яне личко на потворну гримасу. А ще якби він міг рухатись, то обов’язково спробував мене задушити.

- Схоже ти вгадала ціль відкриття цих порталів. А нащо дівчат вбивали?

- Вони когось шукали. А коли розуміли, що чергова дівчина, не та яка їм потрібна вбивали.

- Це тебе шукали?

- Ні. Бо якби то була я, мене б не намагався вбити Пиріжок. Він би спробував мене викрасти.

- То загадкова дівчина все ще ходить по Маг-Рівіку і ніхто не знає, хто вона?

- Так. І це саме жахливе. А до того, щоб не такі вже й стихійні, портали перетворились на контрольовані залишилось дві спроби. Мені Лавер про це сказав.

- А щодо порталу в аномальній зоні?

- То дійсно випадковість, якою одразу ж скористувались демони.

- Треба про це вчителю розповісти. Може він знає якесь заклинання.

- Я навіть знаю в якому напрямку шукати: очищення. Треба очистити місто від слідів цих порталів. За допомогою можна звернутися до жерців, але при умові, що вони стоять за цим, ти й сам розумієш.

- Не допоможуть, а лише посприяють.

- Так. Я порадила евакуювати жителів міста. Та мене ніхто не послухав. Я написала листа до Террі. Відповіді ще не отримала.

- Давай підіб’ємо підсумки. Демони готують портал, щоб проникнути в місто магів, та вбити мешканців. А потім прийдуть жерці й допоможуть врятувати залишки маг-рівірців, чим змусять магів стати боржниками.

- Іншої мети не бачу. От тепер сидимо й розгадуємо, кому це може бути вигідно з місцевих. Хто залишив мітки для стихійних порталів? Хто ця загадкова дівчина, яку шукають? Й нащо вона їм? В жертву принести? З’їсти? А може найвищий демон хоче з нею одружитися?

- А маг якого арештували?

- Хіба що він залишив мітки до того як його затримали. Але хтось їх поновив майже перед першим нападом. Санрей в цей час вже сидів в тюрмі. Завтра до школи, а потім знов зайду до Німідора. Він каже, що я одночасно позитивно впливаю на пошук відповідей, та паралельно задаю багато нових питань, що, на перший погляд, лише заважає вирішуванню проблеми.

- А коли відкриється передостанній портал?

- Очікуємо вночі з третього на четвертий день тижня.

- Я прикладу всі сили, щоб до цього часу повернутися з відповіддю, чи без. Саму я тебе в цьому місті не залишу. Навіть при такій охороні як Самідір, - й обережно погладив пухнастий білячий хвіст.

23.11.157р.

Маг-Рівік

Перевірки, перевірки й ще раз перевірки. Вони почались зі школи та гуртожитків, а після перемістились на місто. Магічна варта шукала загадкову дівчину. Улла мені на вушко розповіла, що за допомогою якогось артефакту відстежують зв’язок з демонами. Та все марно.

В мене в голову одразу прийшло питання: раптом дівчина померла від лихоманки? Декана від цього питання аж перекосило. А що з ним трапилось коли до школи завітав особисто Асгейр фот Хейнн в компанії зі своїм учнем. Навіть в мене в голові всі голоси замовкли.

А те що відбулось далі, взагалі змусило декана пошкодувати, що не спостерігав за мною всі двадцять чотири години з дня моєї появи в цьому світі. Асгейр фот Хейнн взяв й розповів, що ми з Вальдегором володіємо “ключами”, й двох буде достатньо щоб очистити місто від демонічної сили. Добре що присутнім при цій розмові був лише Лавер, а не все місто.

Крок за кроком всі мої таємниці перестають бути таємницями.

***

Час для очищення обрали коли почався відкриватися черговий портал, щоб трохи магії потрапило й на ту сторону, як доказ, що в цьому світі демонам не раді та готові дати відсіч. Ми з Вальдегором встали по центру міста, й нам видали по пергаменту з заклинанням незнайомою мовою. Якщо чесно, то я його читала так погано, що боялась замість очищення навпаки прикличу ще більше демонів. Та на щастя минулося й заклинання подіяло як треба. Але в цьому заклинанні була й негативна сторона. Все що трималось на магії почало розпадатися. Від тимчасової дезактивації артефактів, до повного розвіяння таких простих заклинань як освітлення, чи косметичні ілюзії. Та то не біда. Власники швидко це виправлять і вже після завтра місто знов буде сяяти.