Частина Друга. 1. Весна 157р.

01.03.157р.

Маг-Рівік

Сьогодні пройшло рівно три місяці з дня мого потрапляння в цей світ.

За цей час я багато чого пригадала з колишнього життя.

Я знала про електроживлення, гаджети та інтернет, якого мені дуже не вистачало. Також знала що планети круглі та обертаються навколо зірок. Знала що таке автомобілі, літаки та космічні станції. Тобто багато чого пам’ятала. А от про своє особисте життя не дуже. Нещодавно згадала, що я не люблю оливи, обожнюю чорний шоколад та ніколи не їла страусові яйця. А як звали моїх батьків, чи були в мене діти - ні.

Це пригнічувало. Але не надовго, бо було ніколи. Теперішнє життя не давало розслабитись ані на хвилину.

Ось, наприклад Вальдегор помітивши мої мечі та дізнавшись що ними не володію, тепер майже щоранку тренувався зі мною іноді чергуючи зі стрільбою з лука.

Й як результат цих “тортур” я в перший навчальний день стояла біля дверей аудиторії та позіхала так, що ще трохи і щелепу вивихну. Шкода що за Філлом неможливо було сховатися, щоб не соромитись перед натовпом, хлопець був майже однієї зі мною статури та трохи вище за мене. Зараз, за розкладом, буде вступна лекція для всіх, хто пройшов вступні іспити взимку. Отже, є вірогідність того, що я побачу, чи є серед них потраплянці-маги.

- Добре що ви всі тут зібралися, - замість привітання проголосив вже знайомий мені чоловік. Саме з ним я зіткнулася у дверях ректорату. Відчинивши кабінет, він запустив до середини всіх учнів, а потім зайшов сам, а коли розсілися, продовжив. - Доброго дня! Мене звати Калрін Лавер, я декан магічного факультету. Тепер розповім вам правила навчання в цьому закладі. Якщо у вас є запитання, відповім, якщо це можливо.

Як виявилося, в цю зиму вступило набагато менше, аніж в попередні роки. І це за умови, що брали навіть з мінімальними магічними здібностями. Для не магічних спеціальностей, й то було більше охочих. Потім наголосив, що книги з бібліотеки виносити не можна, лише за спеціальним дозволом вчителя та на короткий час. А навчатися нам належить по конспектах, які самі й напишемо відвідуючи лекції, того не рекомендується їх пропускати, хоча за відвідуваністю майже ніхто не слідкує. Все на совісті учня. Відрахування буває рідко, іспит можна здавати декілька разів, але кожна спроба платна. Можна піти самому, та якщо навчаєтесь “в борг”, то його прийдеться відпрацьовувати. На останок додав, щоб самостійно слідкували за навчальним інвентарем, та його вчасно поповнювали.

Наступною була лекція про немерців, чи як її скоротили ВННтН, де магістр Частвінг Ванлір детально розповів про методи поширення немерців. Від звичайного укусу до спорів та поділу клітин. Чоловік використовував спеціальні кристали, вставлені в круглу коробку, щоб продемонструвати зображення. Дуже реалістичні зображення. Настільки, що навіть смачно пахуча їжа з таверни “Велика Ложка”, розташованої майже навпроти воріт школи, що замінювала дешеву їдальню, не викликала особливого апетиту.

Після великої перерви у нас з Філлом лекції розходилися. Він пішов на "Прокляття" та "Алхімію", а я на "Основи елементаристики" та "Основи артефакторики".

Коли увійшла до аудиторії, чорнявий чоловік вже сидів за викладацьким столом, та з ентузіазмом читав книгу, від якої він відірвався лише після дзвінка.

Так, тут також були дзвони, як в моїй колишній школі в минулому житті.

- Добрий день! - голосно привітався вчитель, оглядаючи нас своїми чорними очима. Мені, сидячи за першою партою, було добре видно їх колір. - Мене звати Хельрік Дафстін. Сьогодні я проведу вступну лекцію, а на наступному уроці, на спеціальному майданчику, ми перевіримо ваші нахили та можливості. А доки відкриваємо зошити та пишемо тему "Енергія елементів".

Сам магістр, повернувшись до нас спиною, почав малювати схеми на дошці. Я ж своєю чергою звернула увагу на його верхній одяг. В ньому мались прорізи для крил.

Кабінет артефакторики, останньому уроці у сьогоднішнього розкладу, був розташований у вежі й мав круглу форму. Столи стояли у два ряди півколом та ярусами, що дозволило лектору спостерігати за учнями, не встаючи з місця. Ось тут, я помітила, що окрім тих, хто був на вступній лекції, з'явилися нові обличчя. Ця група поводилася більш впевнено, тому прийшла до висновку, що це старші учні, які також вирішили вивчити артефакторику. Й мала рацію.

Магістр Джозін Шиппер, як і його колеги, розпочав з вступної лекції, а закінчив поясненнями вплетення заклинання у майбутній артефакт. Крім того, він видав цілий список тем, які потрібно прочитати та законспектувати до наступного уроку.

***

Початок нового навчального року всі учні вирішили відмітити в “Ложці”. Ми з Філлом не відриваючись від колективу, також приєдналися до веселощів, хоча не ризикнули пити дешеве пиво діжками. Довго не просиділа, мене чекала вечірня зміна. Залишивши однокласника, пішла мити тарілки в іншій таверні.

До речі. Інших потраплянців я так і не помітила сьогодні, а ні на лекціях, а ні в таверні.

04.03.157р.

Маг-Рівік

У моєму житті з'явився ще один мучитель.