Щоденник Яти Ольше. Том 1

Передмова

3 Початку було тепло й зручно.
Моє “Я” заспокійливо колихало, наче на невеличких хвилях. Іноді мені здавалось, що я торкаюсь чогось пухкого, а іноді шовковистого. Ще періодично складалось відчуття польоту, наче в мене відростали крила.
Здавалося, що все це триває вічність. Цілу вічність безтурботності.
Вічність.
Але раптово все змінилося, коли до мене завітав неочікуваний гість.
“Час прийшов!”, - оголосив він й протягнув мені ключа.
Останнє, що пам’ятаю, ключ на дотик був крижаний.
А потім все кардинально змінилося.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше