Щоденник Володі

Розділ 28

2 червня 2017 року.

Іван сьогодні мав останній урок з англійської. Ми вирішили піти разом. Я сидів на лавці на другому поверсі. Саме тут ми якось з Іваном в третьому класі прийшли на перерві і вперше побачили Катю з Лесею. Тут все і почалося. Це було 3 вересня, середа, до сих пір пам’ятаю. Тепер я сміюся, коли згадую.

Я почув кроки.

- Володь...

Це була Катя. Моя Катя.

- Як ти? – спитала вона, сівши біля мене.

- Нормально.

- Брешеш.

Я всміхнувся і вона теж.

- І чому Ви це зробили, пані Катерино?

- Не знаю.

- Все ти знаєш.

- Може, я просто відчуваю провину. Спочатку виглядало все безобідно, а потім...

Вона видихнула.

- Я боялася, шо ти шось зробиш з собою.

- Я не псих.

- Я такого не казала.

- Ти мене ненавидиш?

- Га? Чому?

- Ну, через всьо це.

- Ти дивний.

- Хаха, дуже смішно – вдав я.

- Серйозно. Але ти не звертай уваги, деякі люди тупі.

Тут їй подзвонила Леся. Вони взагалі не розлучаються.

Вона встала.

- Ладно, піду я, бо ше твій Іван побачить.

Я засміявся.

Вже біля сходів вона обернулася:

- І ше, перестань дивитися в підлогу, коли говориш.

Пішла. А мені нарешті стало так добре.

Довгенька вийшла історія. Я не думав, шо цей щоденник може так багато вмістити в себе. Колись я буду це перечитувати, як якийсь бойовик. З чогось я буду сміятися, потім плакати і проживати всі ті емоції, що й зараз. Але я назавжди запам’ятаю п’ятий клас.

Дякую всім, хто прочитав першу частину ❤️ Історія продовжиться. Друга частина вже в роботі.

Уляна Грабова

Подобається

#759 в Різне
#112 в Дитяча література
#1005 в Сучасна проза

У тексті є: дружба дітей, булінг, сімейна драма та родинні таємниці

Відредаговано: 16.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись