Щоденник Володі

Розділ 6

Понеділок.

Не хтілося йти до тієї школи. Я думав прикинутися хворим, але я дійсно захворів. Певно, все через стрес.

- Ти лежи вдома, нікуди не йди, - наказувала мама. – Поки я буду на роботі, за тобою пригляне бабуся. Пий багато!

Я кивнув.

Розумів, шо чай мені допоможе вилікувати простуду, але справа була в іншому.

Я написав другові, шо не прийду, а він далі почав мене вмовляти.

(Бачиш, ти вже через них будеш тиждень в ліжку лежати. Я прошу тебе, давай все скажемо і тобі стане легше.)

Я просто вимкнув телефон і заснув.

Коли прокинувся, то був вже вечір. Оскільки, я пропустив обід, то зголоднів, тому пішов на кухню. Там бабця саме готувала вечерю.

- Володю, нашо ти став? Та я би тобі принесла їсти.

- Та я вже хочу.

- Добре. Йди назад в кімнату.

Коли їв, то вирішив взяти телефон і почитати, шо там про мене пишуть.

(О, до школи сьоні не прийшов. Кажуть, шо хворий)

(Та точно прикинувся. Певно, пожалівся своєму щоденнику на нас 😂😂😂)

(Дорогий щоденничку, не передати словами той біль, який я зараз відчуваю... Ахахаха)

Я хотів здаватися дуже крутим, але навіть не міг нічого їм написати.

Подобається

#768 в Різне
#113 в Дитяча література
#1024 в Сучасна проза

Відредаговано: 14.08.2026