Жовтень, 2025

1.

Я вже давненько відчуваю та усвідомлюю Силу. Інколи навіть успішно використовую в своєму житті.

На днях ще отримала підтвердження її наявності та благословення на подальший розвиток від старшої відьми.
Вивчаю підручник з дослідженням досвіду видатних містиків та магів. Вчуся відрізняти магію від забобонів, шарлатанства, самонакрутів, галюцинацій та подібних ілюзорних явищ.

Одного поки не розумію: навіщо це потрібно? Що саме я маю робити у цьому світі? Для чого розвивати цю Силу в собі? В чому моє призначення?

В житті все не так, як в кіно. Ніхто із зовнішнього світу не приходить, щоби сказати: «Ти чарівник, Гаррі».

Звідкись знаю, що це моя місія, покликання. Але осягнути до кінця сенс сього дійства зараз не можу. Мабуть, тому що я все-таки не приймаю Силу до кінця. Якась частина мене досі тримається за старий світогляд, обмежений тільки тим, що вже доведене наукою й підлягає обчисленню та перевірці.

Я довго була прихильницею скептичного критицизму, але магія, чи то пак, доступ до духовної площини — це дуже велика частина мене. Наставниця сказала, що якщо я буду далі це ігнорувати, то мене далі кидатиме по життю туди-сюди, я топтатимусь на місці й почуватимуся нещасною. Я знаю, що це правда. Бо я цими колами ходжу вже не перший рік.

Давно знаю це про себе, але це досить важко прийняти. Відьом у нас вже не палять, але для багатьох людей це синонім шахрайки. І я чесно зізнаюсь, я боюся осуду. Та і самої себе трохи боюсь.

2.

Я відчувала потужну Силу кожного разу, коли доводилося долати, здавалося б, непереборні обставини. Я чула, як вона бушує всередині мене, як стукає з підвалів несвідомого. І дуже її боялася. Здавалося, що якщо мінімально відпустити надмірний скептицизм та припинити знецінення цієї енергії, то вона вирветься безконтрольно, і я просто-напросто вибухну. Вибухну, припинивши існувати.

Тому, коли вирішила не втікати від Сили, я почала шукати практику, яка відкриє шлюзи. Наче станеться миттєвий катарсис, і все раптово зміниться.

Парадоксально, але в магії нема «чарівної пігулки». Сьогодні я раптово зрозуміла: не треба нічого шукати, нічого пробувати звільняти. Сила вже тут. І завжди була вільною. Питання лише в тому, наскільки я готова це бачити й використовувати.

Але в дечому я не помилялася. Сила, яка звільняється — знищує «Я». Знищує ілюзію его. Знищує маску, яку я тримаю перед суспільством, щоб виправдовувати очікування та не здаватися божевільною.

3.

Сила — це не казкове вміння зі світу фентезі. Для мене це більше про здатність пропускати крізь себе великий потік енергії, витримувати та зчитувати, не втікаючи від себе та від безпосереднього досвіду.

Вміння керувати Силою — це вміння спрямовувати енергію, бути чутливою до тих речей, на які більшість людей закривають очі.

Містики сперечаються, чи кожен може розвинути магічні сили, чи тільки обрані адепти. Я не можу сказати точно. Але знаю, що бачу й відчуваю більше, ніж оточуючі.

Я не маю галюцинацій (про що б ви могли подумати). Мені не диктують голоси, я не дивлюся «мультики».

Я просто прислухаюся і дозволяю собі бути раціонально та ірраціонально чутливою до найменших відчуттів. Вірю, що розум не може обробити усіх стимулів, які надходять до людини. Але увесь мій цілісний організм, моє велике природнє єство може читати більше із простору.

Лишається тільки довіряти собі та власній природі.