«Союз українок» не може в сей час існувати в такому вигляді. Ми потрібні на фронті, потрібні в тилу, в гошпіталях. Але це нічого – ми продовжимо нашу діяльність усюди, навіть під окупацією!
На цьому щоденник завершую – відправляюся захищати свою Батьківщину разом із Ochotnicza Legia Kobiet (переформований Львівський жіночий батальйон) . Не знаю, чи напишу ще хоч слово в своєму житті – але слово те буду нести через війну заради майбутнього!