Я плакала сьогодні від промови Мілени. Плакала гірко, жалібно – не думала, що вмію так плакати. Пані Рудницька розповідала про Голодомор, і мені страшно навіть писати це прокляте слово. Це вбивство, винищення українського народу! Нажаль, інші учасники конгресу не слухали її, їм байдуже до радянської України. Мілена вважає, що ми повинні захищати себе, не об’єднуючись з УРСР; Голодомор – привід надати західним українцям більше захисту і підтримки. Я ж відчуваю, що там гинуть мої сестри і брати, і не можу більше стояти без руху!