День четвертий
Париж, Франція
Ранок у нас почався трохи пізніше, ніж звичайно. Але все ж таки цього було недостатньо щоб виспатися, тому так і бути, висплюсь в автобусі.
Сніданок був смачний із булочками та мафінами, круасан так і не вдалося спробувати, але я не дуже засмутилася бо булочки теж були смачними.
Я ще з вечора вирішила, що одягти і відклала, щоб зібрати валізу і не повертатися до неї. Сьогодні випробовувати долю підборами я не збиралась, тому вдягла свої зручні кеди, кружевні шорти, які я колись купувала на Кіпрі, смугасту біло-червону майку і зверху накинула білу класичну чоловічу рубашку, бо було спекотно, а обгоріти на початку туру, а потім мучитись, я не збиралась. Капелюха цього разу я не вдягала, требаа ж хоч раз без нього бути.
Вета, це окремий випадок по збору сумки, цілий ранок вона морочалась з ними та їх вмістом, адже треба було підготуватися до нічного переїзду і так само, потрібний одяг на наступний день. Коли ми нарешті закінчили вклавшись у відведений нам час, ми завантажили валізи в автобус і попрощалися з ним до п’ятої вечора.
Вперше за кордоном я їздила на метро, яке було дуже заплутаним, і кінцевим пунктом у нас була Гранд Опера, в якій досі є місце, призначене лише для привиду опери (воно нікому не продається).
Цей день був чудовий, а подекуди навіть кумедним, хоч і не в захваті від своєї економічної освіти, все одно дуже вдячна їй у багатьох речах.
Цього разу я віддала хвалу своїй вищій освіті за те, що вона навчила мене англійської. А життя навчило не боятися питати щось у сторонніх, що неодноразово нас рятувало сьогодні.
Вийшли ми біля опери з її примарами та фантомами. Метро в Парижі дуже велике і заплутане, навіть наш гід, яка показувала нам дорогу і неодноразово тут бувала, в результаті заблукала, але все ж таки ми знайшли вихід на поверхню. Ми з Ветою вже обміркували маршрут на сьогоднішній день, адже цей день до п'ятої вечора був повністю в нашому розпорядженні. Моя мета була купити парфуми в Парижі, які я давно хотіла, і насамперед я за цим і попрямувала. І звичайно ж я не помилилася, адже мало того, що вони знижку зробили в 15%, так ще й пробники дорогого парфуму в подарунок дали. Після цього, з почуттям виконаного обов'язку та заповітним пакетиком ми пішли далі і вийшли до Лувру і звичайно ж до піраміди, яку вчора не встигли облюбувати.
Незважаючи на мій вік, я дуже люблю мультики. Про Париж та його визначні пам'ятки я багато дізналася саме з мультфільму що подивилася випадково, але він не залишив мені байдужої та я з нетерпінням чекаю другого сезону. Він називається «Леді баг і кіт Нуар» про те, як герої неодноразово рятували Париж коли поліція була не в змозі цього зробити (ну тобто постійно, особливо якщо згадати охорону у Луврі).
Після того як ми відфотографувалися біля піраміди і тим, що було навколо неї, ми пішли у бік Тріумфальної арки, щоб цього разу побачити її не через вікно автобусу.
Шлях виявився не близьким, десь три з половиною кілометри, два з яких займають Єлисейські поля, і так само трохи площа Конкорд, але потрібно весь час йти прямо, тому загубитися складно.
Площу прикрашає Луксорський обеліск, фараона Рамзеса другого, Єгипет подарував його Франції за те, що вони допомогли розшифрувати більшу частину їхніх давніх текстів, він є найдавнішим пам'ятником французької столиці.
По дорозі до арки ми встигли надивитись на чоловіків нетрадиційної орієнтації, а також зробити фото з шикарним ламборджині. Ще ми сфотографувалися з магазином Тіффані, який так само любила Одрі Хепберн у фільмі «сніданок у Тіффані». Гід з якою ми розійшлися ще біля Лувру, показувала нам ресторан, де знімався фільм «Турист» з Анжеліною Джоллі та Джонні Деппом.
Сьогодні я була в ударі, адже посміхалася незнайомим людям і іноді махала проїжджаючим водіям, а вони відповідали тим же, з усмішкою на обличчі, від цього настрій ще більше покращувався.
Тріумфальна арка справді була великою, це помічаєш коли є можливість постояти поряд. Ми зробили кілька знімків на її тлі, стоячи при цьому на проїжджій частині (не бійтеся, там світлофор і ми нічого не порушували бо там спеціально відведений простір для таких туристів як ми) після чого пішли на пошуки шляху до Вежі, звіряючись з мапою що нам видали напередодні.