День 12. Запис Темного Лорда Лютика.

  Життя в замку стало... передбачуваним. Навіть нудним, якщо чесно. Більше ніяких несподіваних штурмів, ніяких героїв, що ламають дах. Все працює як годинник. Завдяки Аврорі. Вона — справжній геній управління. Але іноді мені здається, що вона перетворила мій замок на якийсь... дуже ефективний, але бездушний механізм. Навіть демони почали ходити по струнці.

Сьогодні я вирішив перевірити, як справи у "Відділі Екстремальних Випробувань та Мотивації Персоналу". Цей відділ, очолюваний Світланою та Больославом під пильним оком Аврори, мав на меті підвищити продуктивність моїх підлеглих. Я очікував побачити щось... ну, екстремальне. І я не помилився.

Коли я зайшов до їхнього відділу (після того, як заповнив форму "Запит на відвідування" у Реджинальда), мене зустрів дивний мікс звуків: стогони, крики, радісні вигуки Больослава і... дуже гучна, але на диво бадьора музика. Світлана, Благословенна Світлом, стояла посеред зали, її святий посох сяяв, а навколо неї кружляли скелети, намагаючись синхронно виконувати якісь дивні рухи.

"Мій Лорде!" — вигукнула вона, помітивши мене. — "Ласкаво просимо до нашого Відділу! Ми тут підвищуємо командний дух та фізичну витривалість! Це наш новий проект — "Танці Єднання з Елементами Перешкод"!"

Я подивився на скелетів. Вони намагалися танцювати, уникаючи при цьому маятників з шипами, що розгойдувалися над ними, та вогняних струменів, що виривалися з підлоги. Один скелет спіткнувся і розсипався. Больослав, який сидів поруч з пультом управління, радісно закричав: "Очко! Мінус один! Хто наступний?!"

"Боль...," — почав я, але Світлана мене перебила.

"Це частина нашої програми!" — пояснила вона. — "Ті, хто розсипається, отримують можливість "відновитися" і спробувати знову! Це стимулює їх до кращих результатів! А Больослав відповідає за "індивідуальний підхід" до кожного!"

Я подивився на Больослава. Він натиснув якусь кнопку, і один з гоблінів, який намагався пробігти смугу перешкод, раптом опинився в пастці з липкою рідиною. Гоблін закричав. Больослав радісно заплескав у долоні. "Чудово! Ще один, хто відчує "обійми липкості"! Це покращує концентрацію!"

"Аврора це бачила?" — запитав я.

"Звісно!" — відповіла Світлана. — "Вона особисто затвердила всі наші програми! Вона сказала, що це "інноваційний підхід до управління персоналом" і що ми повинні "максимізувати потенціал кожного співробітника". Вона навіть запропонувала додати елементи "психологічного тиску" для демонів!"

Я відчув, як у мене починає смикатися око. Знову. "І що, демони погоджуються?"

"Деякі з них вже пройшли програму "Пізнай Свій Страх"!" — радісно повідомила Світлана. — "Вони тепер дуже мотивовані! І дуже... слухняні!"

Я подивився на Реджинальда, який стояв поруч зі мною, записуючи щось у свій блокнот. "Реджинальде, що ви думаєте про це?"

"Мій Лорде," — відповів він, не відриваючись від записів. — "Згідно з протоколом, ефективність відділу зросла на 37%. Кількість скарг зменшилася на 82%. Аврора вважає, що це успіх. Хоча, я б додав пункт про "обов’язкову психологічну реабілітацію" для тих, хто пройшов програму "Пізнай Свій Страх"."

Я зітхнув. Мій замок став місцем, де навіть тортури стали частиною корпоративної культури. Де німфоманка-паладин керує танцями зі скелетами, а мазохіст-герой відповідає за "індивідуальний підхід". І все це під пильним оком Меченосця Світлого Ордену, яка перетворилася на безжального менеджера.

Можливо, Грох мав рацію. Можливо, це і є справжнє зло. Зробити зло... ефективним. І, мушу визнати, це лякає мене більше, ніж будь-який герой з мечем. Принаймні, герої були передбачувані. А ці... ці просто генії божевілля. І я їхній Лорд. Я зітхнув. Мені терміново потрібна кава. Багато кави. І, можливо, відпустка. Дуже довга відпустка.