День 5. Запис Темного Лорда Лютика.

  Моя голова досі гуде від вчорашньої співбесіди. Світлана, Благословенна Світлом... Вона була настільки... енергійною, що навіть мої демони почали нервово перешіптуватися. Реджинальд наполягає на тому, що її найм — це стратегічна помилка, яка може призвести до "неконтрольованого зростання демографії" в замку. Грох, звісно, порадив "відкритися новому досвіду". Я ще не вирішив. Але поки я роздумував над цим, надійшов ще один кандидат.

Цей, здається, звався... Хм, у його резюме було написано "Сер Больослав, Шукач Відчуттів". Він був у пошарпаних обладунках, з кількома свіжими шрамами, і з таким виразом обличчя, ніби щойно вийшов з дуже вдалої вечірки, де його били палицями.

"Вітаю, мій Лорде!" — вигукнув він, вклонившись так низько, що його шолом стукнувся об підлогу. — "Я прийшов за оголошенням! Шукаю роботу, де можу бути корисним, і де... ну, де можу відчути життя на повну!"

Я подивився на Реджинальда. Той лише знизав плечима, його кістки заскрипіли. "Сер Больослав, Шукач Відчуттів?" — уточнив я. — "І що саме ви шукаєте?"

"О, мій Лорде!" — його очі заблищали. — "Я чув, що у вас тут чудові пастки! Лабіринти, де кожен крок — це випробування! Камери тортур, де можна по-справжньому пізнати себе! Я готовий бути вашим... тестувальником! Я можу перевіряти ваші пастки на міцність! Я можу випробовувати нові знаряддя тортур! Я можу бути живим манекеном для ваших скелетів-новобранців! Я навіть готовий бути обідньою мішенню для ваших гоблінів-лучників!" Він аж задихався від ентузіазму.

Я мовчав. Реджинальд мовчав. Навіть скелети-секретарі, здається, перестали клацати кістками.

"Тобто... ви хочете, щоб ми вас... катували?" — обережно запитав я.

"Саме так, мій Лорде!" — він аж підстрибнув. — "Але не просто так! З користю для справи! Я буду надавати вам детальні звіти про ефективність ваших пасток, про больовий поріг різних видів тортур, про те, як краще мотивувати скелетів бити сильніше! Я — професіонал!"

Я відчув, як у мене починає смикатися око. "А... а як щодо оплати?"

"Оплата?" — він здивувався. — "Ну, якщо ви наполягаєте, то можна. Але головне — це процес! Відчуття! Можливість бути корисним вашій Темній Величі!" Він знову вклонився, і цього разу його шолом впав, відкривши лису голову з численними шрамами.

Реджинальд щось швидко записав у блокнот. "Кандидат: Сер Больослав. Рекомендація: Прийняти негайно. Може замінити цілий відділ випробувань. Низькі вимоги до зарплати. Висока мотивація. Потенційно, може відволікати Світлану, Благословенну Світлом, від інших співробітників."

Я подивився на Больослава, який вже з ентузіазмом оглядав найближчу пастку з шипами. "Добре, Сер Больослав. Ви прийняті. Ваш перший робочий день починається... прямо зараз. Ідіть до відділу пасток, скажіть, що ви новий тестувальник. І, будь ласка, не ламайте їх надто сильно. Вони дорогі."

Він радісно закричав і побіг до пасток, на ходу знімаючи з себе обладунки. Я зітхнув. Мій замок перетворюється на якийсь цирк. З одного боку — німфоманка-паладин, з іншого — мазохіст-тестувальник. І це тільки початок. Мені терміново потрібен новий психолог. Або дуже багато кави з крові невинних. Без молока і цукру. Можливо, це допоможе мені зберегти залишки здорового глузду.