11 липня

11 липня, субота

Привіт, Щоденнику! Один знайомий нашого батька, якого ми звемо Вова, привіз нашу сім’ю у відкритий басейн, який знаходиться в місті Майя. Оскільки він належить до клубу басейну, то цього дня була знижка для найближчих друзів чи родичів, тобто безплатний вхід. Звичайно що ми не могли втратити таку можливість, і я дуже хотіла вперше потрапити у басейн! Тим більше у таку страшну спеку, коли сонце просто нещадно пекло. Правда, близнюки так набридли своїми капризами, що ще трохи й мати мало не залишила їх вдома. Але хитрюги вмить підластилися до мами, тому в результаті тріпання нервів та примирень вся сім'я була в зборі, і ми поїхали у відкритий басейн. Хоча ми були більш схожі на сімейку дикунів, навіть не вдалося замаскуватися невинністю. Якщо чесно, я так жартую, щоб залишатися на позитивній хвилі.

Було декілька відкритих басейнів. Спочатку я попробувала воду у дитячому басейні, яка підходить більше малюкам, тому я перейшла на інший рівень - глибший басейн. Не боялася я глибини, адже діставала ногами до дна і тільки голова трималася на плаву. Саме так по-собачому я намагалася "плавати", виходило не дуже. Я взагалі-то плавати не вмію, і якщо я буду тонути, то як покличу на допомогу якщо рятувальник не зрозуміє відчайдушні крики на українській? Згадала що в такому випадку мене зрозуміють якщо я викрикуватиму "Help me!", "рятуйте" на англійській. Що ж, тепер я спокійно можу собі плавати в басейні без зайвих хвилювань.

Щоправда, невчасно з глибини моєї пам'яті спалахнув загублений спогад який відніс мене на час коли приблизно в 3-літньому віці я з сім'єю перебували на відпочинку біля солоного озера. Нічого не передвіщало біди, адже я здавалася спокійною та слухняною дитиною, і мене залишили одну на кілька хвилин. Хоча я не мала дозволу заходити до солоної води без мами чи бабусі, в той момент мій круг поплив від мене геть, і я вирішила спасти його самотужки. Зайшла в озеро, доки не змогла дістати дна, і майже потонула якби не один чоловік який чудом врятував мене. Він відразу напоїв мене питною водою, я ж нахлебталась солоної. Мати настільки розхвилювалася за мене, що відтоді не залишала мене без нагляду. Навіть я отримала шок, так мало прожила й ось, міг настати кінець моєму життю. Який сором! Зараз я немовби пережила моє потоплення у солоному озері, які "яскраві" спогади. Головне, що вода не стала фобією для мене, але й урок я закарбувала.

Повертаючись до басейну. Толік набридав усім, бризкаючи водою на нас. Через його витівки Тео й Анюта ледь не потонули, ну й шок всі дістали, навіть бідні рятувальники. Мія, героїня води, часто рятувала непутніх братиків з біди, все-таки це її роль як старшої сестри. Не завжди в неї включається режим сестри-піклувальниці, однак коли вона не мала чим займатися, то спускалася з трону і допомагала нам з властивою їй зверхністю. 

Ми пробули так довго у воді, що аж губи посиніли, і попри наші бунтівливі заперечення, мати вигнала нас з басейну, і ми вигрівались на сонці. Мія реготала наче навіжена, якби її живіт хтось безперестанно лоскотав: 

- Ой, я не можу! Ви тримаєтеся на плаву як ті жабенята у своєму водному середовищу! Анюта, по квакай по-жаб'ячому, Тео, благаю, допоможи їй по-гусячому! Нумо, порозважайте інших діток, ах ах! 

- Будь обережною аби не задихнутися від сміху, - відповіла я невдоволено, відмахуючись від недоречних жартів Мії. Та все ж в моїй уяві я намалювала лице з широкою посмішкою. Четверо дітей в басейні вдають з себе водних жителів, це дійсно дуже смішно.

Вмовляли Мію приєднатися до нас в басейн, і зверхня принцеса спустилась. Ми всі дружно почали наслідувати жаб та гусенят, і в один момент я змогла спіймати смішний кадр Мії з травою у волоссі та перекривленим обличчям. За це фото вона б могла поборотися за титул Болотяної принцеси, але невдячна особа погналася навздогін за мною зі злісними вигуками, повністю входячи в роль:

- Тільки попадись мені на очі, Тая! Як спіймаю - будеш молити про помилування!

На щастя, від гніву болотяної принцеси мене врятували міцно зачинені двері в туалеті. Згодом я вийшла зі сховку і жалісно попросила в тата небагато грошей. Купила шикарний молочний коктейль зі збитими сливками, з парасолькою на паличці й кусочками порізаного манго, на який навіть у малюків в памперсах текла слюна. Велика жертва з моєї сторони, але в мене була ціль задобрити Мію. Побачивши коктейль, від болотяної принцеси не залишилося й сліду, вона засяяла так якби побачила дорогоцінність. Ху, мене пронесло! До цього ж, я уступила свій шезлонг під тінню від пальми, і прислуговувала величності Соломії у ролі вентилятора. Все найкраще для моєї сестриці!

P.S.: як бонус, у мене досі є фотка позору Мії, про яку вона доречно забула, і якою я буду ще довго її шантажувати. Ха, і хто тут переможниця?! День був чудовий, то в басейні купайся досхочу, то загоряй на сонці як розвішена білизна. Замість загару я отримала опік на лиці, і тому мама лікувала традиційним способом: перед сном намазала кожному опіки кефіром і всі ми мали білі лиця як у вапнованих стін. Зате опіки не боліли, чудо! Цього спекотного літа наша шкіра виявилася дуже чутливою, тому кожного дня мусимо одягати захисні убори й мазатися сонячним кремом для захисту шкіри. Яка скукота, а я хочу протягом бігу відчувати промені сонця на обличчі та відчувати подих вітру на щоках… А не кусок тканини який закриває кругозір…

Одним словом, літо - чудова пора сонця, купання та горами морозива!

29 липня, середа

Якщо чесно, в цьому місті нам не місце. Для нас взагалі немає ніяких розваг, дітей тут мало і то всі говорять тільки по-португальськи. Скукота і годі.