Лютий 2022-го розплавив у Фіксику все людське. Під Бахмутом його “майстерня” перетворилась на підземний склеп із проводів, металу й крові. На столі — розшматовані дрони впереміш із порожніми банками тушонки.
«Смерть — це не кінець. Це просто поломка системи. А я той, хто її лагодить.»
2. Розширення: Пекло Сталевого Дракона (2030) — «Кібер-Масакра»
Після втрати кордонів війна переродилася в технологічну чуму. Китай утонув не в крові, а в розпеченому кремнії. У руїнах мегаполісів хвилі безликих андроїдів йшли вперед крізь полум’я, поки земля не дзвеніла від металу.
3. Епілог: Зона. Останній Протокол (2034) — «Радіаційний Зен»
Зона прийняла його, як приймає струм мідний дріт. Вона більше не лякала — лише дзвеніла тишею в повітрі. Фіксик став її частиною, її провідником.
Його арсенал:
У підвалі «Ювілейного» він сидить перед розібраним артефактом — «Серцем Моноліту». Не мінерал, а живий осердок, що ламає часову тканину. Він під’єднує свій КПК, і той вибухає помилками: CRITICAL_SYSTEM_FAILURE.
Фіксик розуміє: Зона — не стихія, це її спроба перезапустити світ. Вилучити людство, як пошкоджений файл.
Його мета: не зупинити Зону — стати її Адміністратором. Перекодувати хаос.
Навколо — темрява. Лише світло артефакту вирізає його профіль: обличчя зшите шрамами, одне око — скляний об’єктив. Він підносить паяльник до ядра.
Одне доторкання — і або світ стане чистим кодом, або зависне у вічному «синьому екрані».