Щоденник сьогодення
Сум та щастя
Будучи без нього, мої очі не встигали висихати - вони постійно були мокрі. Душу рвало на куски, а мозок постійно малював страшні картинки.
Не знаючи, як він і що взагалі відбувається там, ще більше вбивало в мені живе.
Цілими днями я лежала на ліжку. Ледь й через силу вставала, інколи навіть намагалась дійти до магазину. Їла я тільки тоді, коли не було вже сил тримати в руках телефон. Я часто перебивалася кусочком шоколаду, яку тримала на столику над головою - після неї не так хотілося їсти.
Вічне очікування того самого " у мене все добре" деколи зводило мене з розуму.
Я завжди писала йому повідомлення, уявляю що ось ось він відповість, або хоча з'явиться друга галочка.
Але згадую ті страшні часи я була щасливою. Чи можливо це назвати сумне щастя? Думаю так. Бо сум і щастя були кращими мої друзями, вони були зі мною поруч в самі складні часи.
#2507 в Сучасна проза
#2511 в Різне
#499 в Поезія
Відредаговано: 26.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
