Всім привіт! На зв’язку автор.
Слухайте, завтра виходять одразу дві нові частини. Час не скажу — хочу, щоб це сталося саме тоді, коли ви найменше на це чекатимете. Ця історія вже ніби живе власним життям і веде мене за собою. Третю я ще дописую, тож завтра буду працювати в потоці одразу над двома главами — третьою та четвертою.
Знаєте, іноді звичайний щоденник — це не просто папір. Це двері. Уявіть стару шкіряну обкладинку, яка на дотик здається теплішою, ніж зазвичай. У темряві здається, що символи на ній ледь помітно пульсують тьмяним світлом. Це вхід у щось значно більше, у події, які неможливо пояснити, але які змінюють усе.
Тому будьте уважні. Завтра ці сторінки знову зашелестять і відчиняться. І хто знає, які таємниці вони випустять на світ цього разу...
А зараз питання до вас читачі. Як ви думаєте, що саме приховує цей щоденник? Чи готові ви дізнатися, чия рука насправді залишила в ньому перші записи? Пишіть свої здогадки, мені дуже цікаво, куди веде ваша інтуїція...
Відредаговано: 16.03.2026