Запис №7

(Сторінка розмальована сердечками на полях, пахне якимось новим солодким парфумом, а в кутку — жирний відбиток від новенького Борюсікового персня)

 «Чоловіки, Златко, бувають двох типів: ті, які створюють тобі проблеми, і ті, які твої проблеми вирішують. Тільки дивись не закохайся в першого, бо тоді твої картярські фокуси тобі вже нічим не допоможуть».

 (із кухонної філософії Тьоті Рози)

 КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ: Мальвіна чи готична королева?

Я все ще перебуваю у стані глибокої дизайнерської кризи. Ніяк не можу визначитися зі своїм основним іміджем. Що краще: синя перука чи чорна?

Чорна — це класика. Вона ідеально пасує під мою темну вуаль, Елині свічки з кропом і створює образ такої собі суворої цвинтарної графині.

Синя — додає якогось неонового космічного пафосу. Мишко каже, що в синій перуці я схожа на Мальвіну, яка звернула на криву стежку криміналу й почала відтискати гроші у Буратіно.

Коротше, поки міняю їх через день. Нехай клієнти думають, що це залежить від фази місяця.

До речі, людей у нас трохи поменшало. Якісь конкуренти відкрили за три квартали салон «Магічний Астрал» і переманили частину наших VIP-ідіотів. Ну й слава макаронам.

Мені навіть полегшало.

За останні місяці я так втомилася від цих чиновників, що хоч трохи вільного часу з'явилося. Можна нарешті просто побути людиною, а не всевидючим оком міста.

ДОН БОРЮСІК: Новий статус і золотий зуб

Зате у нашого Борюсіка відбувся просто шалений кар'єрний апгрейд.

Нашому грізному ведмедю посміхнулася кримінальна фортуна. Там, у їхніх авторитетних колах, помер якийсь головний старший бос (кажуть, об'ївся шашликом на сходці, серце не витримало), і Борюсік офіційно успадкував його «спадщину».

Тепер він у нас не просто Борюсік-охоронець. Він — офіційна криша району.

Зміни в його образі мене просто наповал б'ють:

1. Купив собі нове дороге пальто, яке все одно тріщить на його плечах.

2. Вставив собі золотого зуба прямо по центру. Тепер, коли Борюсік лагідно посміхається клієнтам на рецепції, вони від цього блиску автоматично сліпнуть і віддають гаманці.

3. Носить на вказівному пальці велетенський срібний перстень у формі черепа.

Учора він зайшов у кабінет, зачинив двері, з гуркотом кинув на мій дубовий стіл величезну пачку баксів і засяяв своїм золотим зубом:

— Златунь, коротше. Я тепер чоловік состоятельний, у мене кар'єра вгору пішла. Давай я закрию всі твої борги. Захарчику в тюрму забашляю, адвокату на три роки наперед дам, квартиру тобі нормальну зніму. Закривай цей підвал, нащо воно тобі треба перед лохами комедію ламати?

Борюсік — золота людина.

Він друг мого дитинства, він обіцяв брату мене берегти, і я знаю, що це від щирого серця.

Але я гордо згребла ці бакси й запхала йому назад у кишеню піджака.

Я що, хочу бути комусь винна? Тим паче висхідній зірці кримінального світу.

Борюсік образився, сопів як паровоз, але я залізна: сама брата витягну. Своїми силами й своїм акторським талантом.

НОВИНА СТОЛІТТЯ: Здається, я пропала...

А тепер... маю записати це пошепки, щоб Мишко випадково не прочитав у моєму комп'ютері.

Дівчата, я, здається, закохалася.

Ну, або мене просто дуже сильно тріснуло по мізках якимось романтичним коридором затемнень.

Його звуть Марік.

Він такий... Боже, він просто чудо.

Симпатичний, усміхнений, у нього такі очі, що коли він дивиться на мене, у мене весь театральний загартований панцир розсипається на дрібні друзки.

Я не знаю, чи це справжнє кохання на все життя, але це так приємно.

Таке чисте й солодке відчуття, від якого хочеться танцювати прямо в цьому пильному підвалі.

Коли ми гуляємо ввечері по парку, я нарешті забуваю, що я — сувора ворожка Пані Зара, яка ховає обличчя під чорною вуаллю.

З ним я просто Злата.

Звичайна двадцятирічна дівчина, яка вміє сміятися й радіти життю.

Марік такий милий, так про мене піклується...

Мені здається, я заслужила хоч трохи цього щастя серед усієї моєї тисячі халеп.

 Нотатки на полях :

Кіт Мар у дикому сказі: Наш пухнастий синоптик влаштував мені сцену ревнощів. По-перше, його бісить, що ім'я мого хлопця — Марік — звучить майже так само, як його власне. Коли я розпливаюся в посмішці й кажу: «Марік такий лапочка», кіт спочатку думає, що це про нього, а потім бачить, що я дивлюся в телефон, і починає затято дерти кігтями мої карти Таро.Крук Мун тролить: Цей пернатий готичний паразит швидко викупив ситуацію. Тепер, коли Марік проводжає мене під двері салону і ми ніжно прощаємося, Мун зверху з люстри починає ідеально копіювати звук поцілунку — «чмок-чмок-чмок», а потім хрипко оре: «Ой, мамочки!». Мені щоразу хочеться зварити з нього суп.

Мишко бурчить: Малий хакер незадоволений, бо я стала менше часу проводити в підвалі. Каже:

 «Злато, твоя романтика ламає мені графік шпигунства. Хто буде бази даних чистити?»

Нічого, не переломиться. Нехай менше енергетиків п'є.

Я щаслива.

Нехай клієнтів менше, зате Борюсік тепер крутий бос із золотим зубом, Захару гроші капають, а в моєму житті з'явився Марік.