Розділ 4,5

(Великий ювілейний підсумок)

(Сторінка пахне шавлією, дорогим коньяком, який забув один прокурор, і дешевим енергетиком Мишка)

«Златко, запам’ятай: люди готові платити за те, щоб їхні таємниці закопали глибше. Але вони готові платити втричі більше тому, хто ці таємниці вже відкопав, але обіцяє мовчати».

(Тьотя Роза знала, як будувати довгострокові стратегії)

Від студентки до володарки міських секретів

Отож, минуло шість місяців з того дня, як Борюсік криво прибив фіолетову вивіску над колишнім ремонтом взуття. Якщо спробувати описати ці пів року двома словами, то це — абсурдний тріумф.

Я досі вчуся на театральному (хоча через постійні сеанси вже забула, як виглядає мій декан), але моя Пані Зара стала справжнім брендом. Наш підвал перетворився на таке собі тіньове МРЕВ і податкову в одному флаконі. Сюди повзуть усі: від дрібних контрабандистів до суддів та начальників департаментів міськради.

І знаєш, що найкумедніше? Уся міська еліта свято вірить, що я розмовляю з духами. Вони приходять, сідають навпроти моєї китайської кулі, бачать туман із дим-машини, і в них повністю вимикається інстинкт самозбереження. Вони вивалюють мені такі речі, які не розповідають навіть своїм адвокатам. Вони думають, що духи не дають свідчень у суді.

Дебіли. Чесне слово. Вони просто не знають, що за шторою сидить рудий підліток з окулярами на пів обличчя.

ЧОРНА ФЛЕШКА МИШКА (Папка під грифом «Лох-Несс»)

Оскільки потік клієнтів став шаленим, писати все від руки в цей блокнот я вже просто фізично не встигаю. Тому Мишко зробив геніальну (і дуже нелегальну) річ. Він купив вугільно-чорну флешку з військовим шифруванням, яка відкривається лише за відбитком мого пальця і паролем із тридцяти знаків.

Ми назвали цей архів «Каталог VIP-лохів». Там Мишко структурував компромат на добру половину нашого міста.

Кожне досьє на цій флешці виглядає так:

1. Що клієнт розповідає Пані Зарі:

(наприклад: «Мене прокляв конкурент, бо мій завод почав приносити менше прибутку»).

2. Що Мишко накопав через хакерські бази:

(«Цей ідіот оформив три фіктивні фірми на свою тещу, вивів туди два мільйони бюджетних гривень, а кошти програв на криптобіржі, купивши токени з зображенням хом'яка»).

3. Як Пані Зара вирішила проблему:

(«Змусила його принести "жертву очищення" в розмірі 2000$, провела ритуал з курячим крилом і порадила терміново переписати заводи на офіційну дружину, бо "демони перевірок уже близько". Жінка в результаті врятована від бідності, чиновник переляканий, адвокат Захара отримав гонорар»).

Мишко каже, що якщо цю флешку випадково знайде СБУ, то нас не просто посадять — нас вивезуть у секретну підземну лабораторію як головних інформаторів країни. На цій флешці є ВСЕ: хто з ким зраджує, хто й де бере хабарі, хто замовив «порчу на діарею» для свого начальника і хто ховає незадекларовані триповерхові будинки під виглядом «бабусиної індичої ферми».

ЕВОЛЮЦІЯ КОМАНДИ ЗА ПІВ РОКУ:

Ми стали справжнім злагодженим механізмом. Повний синдикат!

Борюсік «Боров»: Тепер він не просто «криша» — він наш комерційний директор із безпеки. Борюсік купив собі новий костюм, який усе одно тріщить на його ведмежих плечах, і навчився ввічливо відкривати двері VIP-клієнтам. Правда, іноді його пацанське минуле проривається. Минулого тижня один бізнесмен почав кричати, що карти Таро брешуть, то Борюсік просто підійшов, лагідно взяв його за комірець і шепнув на вухо: «Чуєш, шеф, карти не брешуть, карти просто бачать твій неприємний фінал, якщо ти зараз Пані Зару образиш». Клієнт одразу вибачився і доплатив за «гарне пророцтво».

Мишко: Малий за ці пів року заробив собі на такий комп'ютер, що його кімната в підвалі тепер світиться як космічний корабель. Він став моїм цифровим богом. Його шпигунські мікронавушники тепер настільки крихітні, що їх взагалі не видно у вусі. Він навчився підключатися до розумних годинників клієнтів прямо під час сеансу й міряти їм пульс: «Злато, кажи про зраду, у нього пульс підскочив до 140, ми вгадали!».

Хвостаті актори: Кіт Мар розтовстів на елітних кормах так, що вже ледь поміщається на дубовому столі. Він тепер навчився за командою (коли я непомітно шурхочу обгорткою від сосиски) пильно дивитися клієнту в очі, викликаючи в тих панічні атаки. А крук Мун став зіркою спецефектів. Він навчився ідеально імітувати звук поліцейської сирени. Ми це використовуємо, коли клієнт засиджується і не хоче йти: Мун за вікном робить «Уі-уі-уі», чиновник блідне, кидає гроші й тікає через чорний вихід.

 Нотатки на полях (Про совість та плани)

Хочу записати це для себе: мені досі трохи соромно за цей обман. Але я тримаю залізне правило — ми ніколи не чіпаємо нормальних, бідних чи нещасних людей. Якщо приходить якась затуркана дівчина, в якої хвора мама чи пішов хлопець — я не беру з неї ні копійки. Я саджаю її, наливаю чаю з ромашкою, вмикаю свої знання з психології, даю їй Мишкові контакти хороших лікарів чи юристів і відпускаю з Богом.

Ми заробляємо лише на тих, у кого грошей більше, ніж мізків, і хто ці гроші сам у когось украв. Це моя особиста Робін-Гудівська філософія.

Завдяки цьому флешка забита, авторитет у місті — залізобетонний, а адвокат Захара каже, що з такими грошима ми скоро зможемо перевести брата під домашній арешт. Життя прекрасне. Все під контролем, усе тихо, спокійно і за планом.

Я сиджу на флешці з компроматом на пів міста й почуваюся королевою цього підвалу. Ну що страшного може статися, коли ти знаєш про всіх усе?

(Якби я тоді знала, що за кілька місяців до нашого списку клієнтів спробує записатися якийсь загадковий IT-бог Андрій Сікорський, у якого мізки працюють краще за Мишків комп'ютер, я б спалила і цей щоденник, і кляту флешку... але поки що я просто п'ю чай і радію чобіткам, які нарешті купила).