16 глава

Що ти зробиш, якщо вода наповниться кров'ю? 
                                            пісня Blood/Water©
Pow: Ед. Щасливі Штанці.

Блондин перевірив чи дійсний його закордонний паспорт. Продовжуваність іще рік і сім місяців. Що до Ніколь? Хлопець не став питати, він по документах їй ніхто. Що робити. Що робити. Що робити. Кинути її не варіант. "І яке ж моє слабке місце?" "Ти ж знаєш хто, і сам." Йому прохололи вени. Дідько, потрібно виплутувати цю дурепу з ситуації. Кота виходить він має зареєструвати на себе. Ед вирішив піти до бару. Руда все ще була у відключці. Вольтер зітхнув, і трясанув її за плече.

- Прокидайся. - вона злісно просопіла, але припідняла голову, і поставила на руку, яка була зігнутою у лікті.

- Клас. - вона протерла очі, а по щоках була розмазана туш. - Це був не сон.

- Напевно. - нервово піднявся він.

- Ти чого? - вона сонно сіла на диван, а кіт простягнувся. Він обернувся.

- Ну так, справді, чого це я? Тебе ледь вчора не зарізав якесь мудило, а тобі всеодно. - він витягнув з шухляди аптечку.

- Слухай, може я вдам, що я не та Ніколь. - приклала руку до рота, який сам уже позіхав.

- Ні, ти реально дурепа. - він взяв бинт. - Думаєш вона повірить?

- Вона? - очі рудої оживились.

- Неважливо.

- Ні. - дівчина встала. - Важливо. І ти розкажеш мені.

- Ти хочеш забагато знати.

- Знаєш що, Вольтере? Дякую! Я через тебе по вуха у лайні, але ти граєшся у героя марвел, і типу хочеш мене захистити, та насправді, тобі хочеться мене позбутись. Лишній свідок! Дівчинка яка підслухала телефонну розмову, яку не потрібно було чути! Так, ти дізнався, бо ти не глухий Кретин. Але тепер, ти хочеш щоб я ховалась за твоєю спиною, бездушна ти скотино?  Я сама себе зможу захистити, зрозумів? І не думай, що якщо намалюєш мені картинку, тоді я подумаю що ти найкращий мужик у галактиці.

Ед чесно вперше розізлився на неї.

- Міс Дейвіс вирішила показати характер? - холодно почав він. На його лиці не було видно зла чи ще чогось, просто суто холод. - Так я облажався, так, чорт я Кретин ще той. Але я не можу тобі, тупій дурепі, відповісти на всі питання тільки тому, що чим більше ти дізнаєшся, тим менше у тебе шансів померти своїм життям. Якщо не подобаються мої картинки, то я порву їх, прямо зараз. От тільки це все, що залишиться від Еда Вольтера, зрозуміла? Ми у лайні, тільки через те, що твоя дурна манера коштує тобі життя.

Він трохи задихався, а Ніколь сіла від того, що він наступав.

- Тепер дай мені шию, замотаю. - вже трохи лагідніше промовив блондин. Руда не опиралась, все ще роздумувала, все-таки, хто це "вона"?

- У тебе були стосунки з тією жінкою? - хлопець обмотував її шию, стараючись не поразити.

- Ні. - блондин все ще нервово але спокійніше дихав, і Нікі це відчувала.

- Навіщо обмотувати? - рознервувалась вона.

- Бо рани можуть відкритись. - вона була прямо як те чудовисько з мультфільму "Красуня і Чудовисько." (Від автора: Ахахахаха, виходить Ед красоточка:);) Ахахаха) - Стримуй свій характер. - процитував Ед.

- А що тоді сталось. - стримуй свій характер, мгм сказав Ед. Ну ну...

- Нічого.

- Якби нічого не сталося, тоді ми б не тікали за кордон.

- Готово. - він яскраво виразив те що не хоче говорити на цю тему.

- Еде. - злість перетворилась у сум і тугу. - Чому все так?

На її очі неусвідомлено накотились маленькі сльозинки які пекли її із середини.  Дівчину раптом накрила хвиля відчаю. Блондина здивувала така реакція.

- Чому ти просто не розкажеш мені усе? Раз я уже почала іти на дно з тобою, так чому ж не маю права знати всі причини?..

Сльоза просто покотилась щокою, а веснянки затаїли дихання, зупинивши свій чуттєвий вальс. Він сам не знав чому  просто не розкаже все. Боявся за неї, чи скоріше за себе?

- Сонце, - почав був хлопець. - я не...

- Хочеш вберегти мене чи що? - витерла щоку і встала. - От тільки, що ти зробиш якщо вода наповниться кров'ю? Знесеш будівлю, і відіб'єш свою долю?

Відчула що боса, Ед зрозумів, діло пахне жареним. Він встав і між ними була відчутна різниця у рості. Ніколь просто не сягала його підборіддя.

- А ти маленька. - блондин зміряв її поглядом.

- Обговоримо зовнішність, чи лайно куди ми вляпались? - гордо підняла підборіддя. Сльози взагалі не хотіли зупинятись. Вольтер підійшов до неї ближче.

- Вдягни. - Подав каблуки. - Враження ніби з дитиною розмовляю.

Спершу проникливо подивилась на нього, дибіл. Вдягнула, і стала з ним майже на рівних.

- Розказуй. - вона не заспокоїлась. Сльози все ще тихо стікали. Ед замкнув її у теплі обійми. Руда спершу відчайдушно хотіла вирватись, та згодом пелена сліз занадто ослабила її і вона слипнула. Шморгнула носом і просто обійняла у відповідь. Ці обійми не значили якогось втішання. Вони значили що Ед перша людина якій вона має довіряти. Сльози все котились та котились. Аж поки не скінчились. Ніколь відчула що їй реально легше. Вона різко відійшла від блондина.

- Ам... Ееее, вибач. - дівчина помітила на його сорочці чорні залишки від туші. - Чорт.

Вона знову підійшла прихопивши серветку. Лише вона хотіла витирати білу сорочку як хлопець відібрав у неї серветку.

- Ти що робиш? - вона розізлилась, а Вольтер почав витирати її щоку, притримуючи з підборіддя.

- Ти ж не прикриєш лице. - її здивувала така відповідь та все ж нічого не відповіла. - Ти як чупакабра.

- Ой, я дякую вам за комплімент вельмишановний, старалась. - буркнула руда. Вольтер чомусь не втримався і торкнувся бліденьких губ своїми. Навіть кіт на дивані шоковано не розумів що робиться. Теплі вуста Еда пахли їй ніби імбирем у холодну зимню пору, яку так нагадували його очі. Нікі неусвідомлено відповіла на поцілунок, та тільки но до неї дійшло, що відбувається вона штовхнувши Еда, відійшла. - Я піду змию туш.

- Звісно. - до нього прийшло усвідомлення, що він зробив. Дідько, вони тільки що сварились. Кіт щось вякнув, зацікавлено і трохи хитро подивившись на хлопця. Вольтер зітхнув і сів біля нього.