3 глава

- Я кажу! Між ними щось є! - Оливка рішуче стиснула кулак.

- Але ж він заледве взяв би її офіціанткою, якби вони зустрічались. - легко промовила Кейт.

- Я особисто, підтримую Оливку. - Лео підняв руку догори і додав: - Причому перший поцілував її руку Ед. Тож Ніколь йому не байдужа.

- Як на мене нормальна дівчина, смілива, проста. Все як повинно бути. - вигнула брову Лі.

- Але ви помітили? Я їй сподобався. - Марк демонстративно зачесав волосся назад а Оливка вибухнула сміхом.

- Поки не побачу нічого, нічого не буду думати. - Кейт заправила пасмо за вухо.

- Так дивись! - Оливка вказала на двері.

- Я згодна з Кейт. - озвалась Лі. - Поки нічого не побачу, нічого не буду думати.

- Але вже є! І ви це бачили! Кейт, ти ж зі мною стояла! - Лео підійшов до Оливки так ніби підтверджуючи що вони в одній команді. Шатенка дала кулачок хлопцю.

- А от ми з Лі думаємо по-іншому! Можливо ми обрікаємо їх! - Кейт дала кулачок серйозній дівчині.

- Давайте не брати парі, і нічого не робити!- Марк зупинив потік суперечки. - Про Ніколь, ми не знаємо нічого, та Ед точно до неї не байдужий, він так не відносився ще ні до якої іншої дівчини. Та це могла бути просто гостинність. Давайте побачимо з часом.

Друзі подивились на хлопця.

- Розумно каже. - Лео зітхнув і підійшов до Марка.

- Згодна, - Кейт підійшла до компанії а за нею і Лі.

- Ну так не чесно! Може все-таки вино розкрутить їй язика? - після не схвалених поглядів друзів вона підійшла і дала всім кулачок. - І всеодно так не чесно.

- Не ний Оливко, он вона іде. - Лео вказав на злу Ніколь. Руда підійшла до компанії. Червона від злості дівчина різко зупинилась перед товаришами.

- Ти чого така зла? - Лі спокійно вказала на її обличчя подавши кулачок. Нікі відповіла на жест, попутно подавши кулачок усім. А чому це через цього придурка вона має псувати собі свято?

- Та так, нічого.

- От і добре, а те сподіваюся що ти підеш з нами у кіно на старий фільм. - щиро посміхнулась Кейт і Ніколь помітила які в неї небесні очі. Міс Дейвіс помітила очі кожного у цій компанії. Очі Лео, які довірливо світилися як два світлих бурштина, очі Оливки які самі по собі були оливковими, такими радісними і свіжими як і сама дівчина. Фіалкові очі Лі, які віддавали спокоєм і простодушністю. І звісно очі Марка які були як дві темні ями та коли світло потрапляло в них, ставались магія. Кожен з цих людей всім своїм видом подавав що Ніколь їм сподобалась.

- Звісно піду, - посміхнулась Ніколь у відповідь, а як же відмовити такій лапочці як Кейт?

- От і прекрасно! - вигукнула Оливка по-братськи обійнявши рудоволосу за плечі. - А те ми перелякалися що ти не захочеш піти. Так чого ми стоїмо? Пішли!

Лео підійшов до Кейт і Ніколь здалось що він ніби захищає її, та синьоока уже торогкотіла про щось мовчазній Лі.

- Агов, - Оливка щолкнула у неї перед очима. - Теж бачиш що ці двоє стануть парою?

- Так. - Ніколь знову повернула голову у сторону двох настільки різних людей.

- Я сваха від Бога. - Оливка заклала руки за голову. - Я тобі кажу, всі кого я назву разом, то це буде раз і назавжди.

- Прямо таки раз і назавжди? - Ніколь вигнула брову, і подивилась на велику будівлю кінотеатру.

- Так, - впевнено сказала вона відкривши двері і заходячи всередину.

Всівшись на свої місця вони дивились старий смішний фільм. Потрапила сцена там де ненаситний персонаж побачив пластиковий кекс, і припросив свого друга, вони разом беруть і кусають пластикові кекси а один із них каже: " Що це за смак такий?"

- Смак вашого айк'ю, ідіоти. - промовив Марк який сидів з права від Нікі. Оливка скоріше всього захихотіла від відповіді хлопця, аніж від ситуації. - Ну серйозно, наскільки потрібно сліпим, або дурним, щоб подумати що це можна їсти. Просто тупий і ще тупіший.

Ніколь посміхнулась адже зрозуміла що Марк любить логіку. Таких моментів у фільмі доволі багато. Та через те що люди ззаду шикали на хлопця, він мовчав, але на його обличчі просто вимальовувались слова: "Тупі люди..."

- Мені було боляче на це дивитись. - Марк потер виски, вийшовши на вулицю. - Чому логіка та інтелект персонажів десь на одному рівні?

- А взагалі, як вам фільм? - спитала Кейт.

- Як на мене крутий, особливо коментарі Марка. - задоволено промовила Лі.

- Кішка яка просто випадково потрапила в кадр, на жаль найрозумніший персонаж фільму. - похитав головою хлопець з каштановим волоссям.

- Може підемо в кафе? - запропонувала Оливка, на що отримала згодні кивки. - Дізнаємось Нікі краще.

Компанія зайшла у кафе, яке було виконано у молодіжному стилі. Розписані сковорідки, і дощечки, кам'яні стіни та сильний дерев'яний бар та столики. Всі замовили випити кави.

- Де ти працювала? І чому прийшла офіціанткою до нас? - спитала Кейт. Її легка долонька помішувала каву.

- Я володіла своїм квітковим магазином, та нічого не вийшло і... - руда прикусила бліду нижню губу і додала. - І Ед змушений був знести будівлю.

- Оу... - Оливка почухала потилицю.

- Не зручно вийшло... - Лі підперла щоку.

- Та нічого, ви не винні.

- Ти не подумай, але Ед справді хороша людина. Він не вимагає від нас ідеальної подачі, клієнтам. - Лео увірвався у розмову.

- Він не вимагає супер коротких форм, чи цього тупого правила про те, що бажання клієнта закон, він поважає наш вибір і якщо клієнт реально не правий Ед надає перевагу нам. Тому що йому важливіше щоб ми любили свою роботу.

- Пан Вольтер справді дуже добрий. Тобі пощастило що ти потрапила саме на Еда.

Ніколь не сподівалась почути таке він компанії. Так... Він не такий вже і поганий?

- Побачимо. - Нікі відвернулась до вікна. Може вони праві? Може вона серйозно занадто погано ставиться до свого новоспеченого начальника? Та ні, абсурд. Дівчина згадала як він шепнув їй щоб не гралась із вогнем, їй раптом стало гаряче, а вуха спалахнули вогнем. Та ні, клоун він і в Африці клоун.