Щоденник Одиначки
День перший
24 травня
Навіщо ми народжуємося?
Напевно, одні народжуються, щоб бути щасливими, а такі як я — щоб страждати. Страждати через те, що хтось щасливий. Так завжди буває, хоч би де ви жили і ким би не були. Мене звуть Кім Сенді. Це ім'я нічого вам не скаже, оскільки мене немає. Точніше, я не існую для інших.
Коли сьогодні я стояла біля вікна в обідню перерву, дивилася на світ зовсім інакше. Помічаючи надто багато такого, від чого в інших людей голова піде обертом. Я, можна сказати, була і залишуся стороннім спостерігачем.
Кожен день, відчиняючи двері книгарні, де я працювала ось уже другий рік, переконувалася неодноразово, що найкращі друзі людей — це книжки. Хоч би хто там говорив, це моя особиста думка.
Я любила свою роботу і тишу. Нехай життя йде повз мене, не зачіпаючи скромного існування. Я не перестала мріяти, скоріше навпаки. Мрії стали сенсом мого життя. Відкриваючи чергову книжку, я приміряла на себе костюм героя і проходила з ним увесь шлях — від початку й до кінця.
Я загубилася. Я замріялася. І я одиначка.
#3639 в Молодіжна проза
#15465 в Любовні романи
#3688 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 27.10.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
