Щоденник невдахи-культиватора

Глава 1.

Мене звати Сін. Трохи про мене: майже все життя я прослужив в армії, отримав поранення і став інвалідом. Тепер отримую виплати.

Вийшла гра «Світ культивації».

Хммм… цікаво. Я завжди любив читати про культивацію.

Я купив капсулу для занурення в гру й увійшов у неї.

«Ласкаво просимо до “Світу культивації”»

Ви будете переміщені у випадкову точку.

Ваш статус:

  • Ім’я: Сін
  • Рівень: 0
  • Техніки: немає

Вау… як реалістично.

Я опинився у лісі, далі просто пішов уперед і незабаром натрапив на щура 0 рівня. У підсумку ми з ним зійшлися в бою — я ледь не загинув. Після цього я вибрався на дорогу, пішов уздовж неї й побачив вхід до міста.

Я продав торговцям труп щура і заробив 10 мідяків — рівно стільки потрібно для входу в місто.

У місті я почав розпитувати перехожих, як краще прокачуватись. Майже всі в один голос казали: потрібно вступити в секту.

Найближча секта — «Валун» 7-го порядку (усього існує 8 порядків: 1-й — найсильніший, 8-й — найслабший). Вхід до секти якраз знаходився в місті.

Я вступив до секти. Під час перевірки виявилось, що в мене немає жодного таланту до Дао Землі.

Мені видали техніку культивації, яка водночас була технікою загартування тіла. Культивація полягала у фізичних навантаженнях і ударах дерев’яним мечем. На щастя, мене це не лякало — армія добре мене загартувала, і больовий поріг у мене високий.

Так минув мій перший день.

Результати:

Сін

  • Рівень: 0 (5/100)
  • Техніка: «Земляне загартування» рівень 0 (0.5/100)

Минуло 20 днів.

Я весь цей час лише тренувався та спав.

Прогрес:

Сін

  • Рівень: 1 (0/100)
  • Техніка: «Земляне загартування» рівень 0 (10/100)

Але є погана новина — мене вигнали із секти через відсутність таланту. Втім, як виявилося, мене пожалкували й дозволили добити 1 рівень, щоб я мав шанс вижити в цих суворих умовах.

Також мені видали 10 мідяків — цього вистачає лише на один день життя в таверні.

На ці гроші я купив великий мішок за 2 мідяки й вирушив у ліс, що оточує місто. Там з’являються монстри 1–3 рівня.

Першим монстром, якого я зустрів, був щур 1 рівня. Якщо чесно, після того випадку я їх просто ненавиджу — тоді я ледь не загинув через одного такого.

Бій вийшов незграбним з мого боку, але щур був дуже швидким. Однак загартування не пройшло дарма — я зміг забити його кулаками.

Після цього з його тіла щось вилізло з анального отвору. Я придивився…

[СИСТЕМА]: Вітаємо! Ви отримали перше ядро монстра.

У книгах я читав, що з ядер монстрів можна поглинати енергію. Я спробував покласти ядро на долоні й витягнути з нього Ци, але нічого не вийшло. Ну і ладно — спробую наступного разу.

Я поклав мертвого щура в мішок і пішов далі полювати.

Далі мені зустрілася змія 1 рівня. Як ви вже здогадались, вона встигла мене вкусити, але я все одно забив її кулаками. З неї нічого не випало.

Потім я ще двічі переміг щурів 1 рівня. Я зрозумів, що культивація справді вирішує все: між мною 0 рівня і 1 рівня вже відчувалась різниця в силі.

Повернувшись у місто, я по дорозі продав тіла торговцям: за кожного щура — по 15 мідяків, за змію — 10. У підсумку я мав 63 мідяки.

Увечері, на 20-й день, у таверні я поїв, зайшов у свою кімнату й знову спробував поглинути енергію з ядра щура. Я витратив майже весь вечір, але так і не зміг нічого досягти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше