02.09.24

Підсумки серпня і підсумки літа.

Мм, щодо серпня… ситуація не надто втішна. Оскільки я почувалась занадто погано, щоб писати, майже не писала. Роману присвятила всього п’ять днів з усього місяця, та й за цей час написала страшенно мало. До цього щоденника верталась всього тричі. Але написала також кілька текстів (якими, можливо, поділюсь в соцмережах), склала другу збірку віршів (якою планую поділитись тут найближчим часом) і навіть написала новий вірш. Як для місяця, коли мені не хотілось нічого, окрім як лежати, такий результат здається не таким вже й поганим.

Якщо говорити про все літо, то загальна картина не відповідає моїм очікуванням, але й виглядає не так погано, як в серпні.

Червень був найпродуктивнішим, липень трошки відстав від нього, ну а серпень… він просто був. Я планувала завершити першу чернетку роману за літо, але зараз зупинилась десь на середині книги. Дописала до моменту, який мені доволі складно писати (ймовірно тому, що там починається взаємодія головної персонажки з людиною, яка колись завдала їй болю, а писати про це в стані, коли я сама повна болю – ну таке собі) і я не знаю коли і як зможу його продовжити. Думала вже пропустити цей епізод, але мені не подобається втрачати пазл, бо тоді картина не складається. Спробую написати його хоч якось (це ж перша чернетка! Можна писати погано і навіть дуже погано!), щоб не втрачати лінійності оповіді – так мені писати значно легше.

Також я планувала взяти участь в кількох конкурсах цього літа, але так нічого й не зробила. Проте несподівано вирішила зібрати свої вірші у нову збірку! Сподіваюсь, що найближчим часом закінчу роботу з нею.

Отже, літо виявилось не таким продуктивним, як мені хотілось би, але я рада, що продовжувала писати, навіть коли не дуже могла. Написати мало – це краще, ніж написати нічого. Я продовжу свою роботу восени.