Вчора знову не писала. Сьогодні теж не хотілось. Але!
Дочитала чудову книжку «The Humans» чудового Метта Гейґа, якого я люблю всім серцем! Кожна його книга – це комфортне чтиво. На останніх сторінках, як це часто буває, сльози навернулись на очі… А потім я подумала, що теж хочу писати отак – тепло, легко, щиро, комфортно. І взялась до свого роману :) Написала майже тисячу слів (найбільше від початку цього місяця!) і зрозуміла, що тепер знаю, як рухатись далі (до цього відчувала певний ступор; можливо це було через втому).
А у вас буває таке, що інші книжки надихають на власне письмо? Які саме? І що ви робите з тим, коли не пишеться? Бо я досі боюсь днів ступору і не письма :(
Відредаговано: 02.09.2024