Отож я не писала три дні. Була занадто втомлена й не мала жодного бажання знаходити бодай якісь сили на письмо. Вичавлювати з себе слово за словом було б великою помилкою, тож, покартавшись трохи, я таки вирішила не писати нічого. Один день. А потім другий. А потім третій.
Зараз їду додому і розумію, що це було хороше рішення. Попри те, що попереду робочі дні, впевнена – я спробую щось написати за цей час. Відпочинок був мені катастрофічно потрібний! І в мене він був. За ці три дні багато бачила й відчула того, що згодиться в книжці. А ще читала чудову історію і думала, що хотіла б писати так само. Буду пробувати, буду писати.
Відредаговано: 02.09.2024