Щоденник (не)письменниці
24.06.24
Позавчора писала пізно ввечері в потязі, не даючи спати людям в плацкарті клацанням своєї клавіатури (але я неголосно, чесно!). Вчора писала рано вранці на вокзалі (чекала завершення комендантської години). А сьогодні не писала взагалі. І думаю, це ок.
Історія, яку зараз пишу, котиться повільно і плавно. Героїня розповідає про себе і, здається, стоїть на місці. Але це саме те, що треба. Рух і розвиток буде пізніше. Зараз у неї суперечки з сестрою, тож до суперечок із собою ще не дійшло. Пишеться це все несподівано легко (тьху-тьху), а продовжувати хочеться все більше й більше. Дуже допомагає в побудові сюжету календар – уявляю що і якого місяця відбудеться і відштовхуюсь саме від цього: де буде героїня в травні? Що з нею буде? Хто буде поруч? Чому? Питання, які виникають, легко знаходять відповіді. Від такого стає не по собі – занадто все просто, занадто легко, отже – пишу якусь дурню. А може навпаки – пишу те, що давно варто було, скристалізоване й настояне часом і думками?
Відредаговано: 02.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
