Щоденник (не)письменниці
12.06.24
Вчора не писала і мені з цим було норм. Робила різні домашні справи, дочитала книжку і дивилась Бріджертонів (зізнавайтесь, хто тут ще дивиться?). Вирішила, що один день не писатиму і нічого жахливого від цього не станеться. Прислухалась до поради улюбленого Гемінґвея: «Завжди зупиняйтеся, поки ще пишеться» і повернулась до книги сьогодні.
Кожного разу страшно відкривати документ, бо здається, що от зараз подивлюсь на літери, прочитаю останнє написане і… не зможу написати нічого більше. Уявляю, ніби в голові стає порожньо-порожньо, я дивлюсь на чистий лист і не можу витиснути з себе жодного слова! Від цього дуже страшно. Та поки я продовжую писати. Рухаюсь, як мені здається, трохи повільно, але щоразу нагадую собі, що це краще, ніж нічого.
Сторінка краще, ніж нічого.
Абзац краще, ніж нічого.
Речення краще, ніж нічого.
Слово краще, ніж нічого.
Відредаговано: 02.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
