Чердак

Пройшов тиждень:

"У останній час щось пішло не так. Спочатку лялька з'являлася у різних місцях куди я навіть її не клала, потім моя іжа і напої які були біля Вів'єн завжди пропадали, а мої малюнки я знаходила розірвані. Це почало мене дивувати і заставляти задуматись- що все ж таки відбуваеться."

"Коли батьки пішли я пішла на чердак з Вів'єн. Я піднялася по драбині у верх і відкрила люк. Це була дуже запилина кімната, посередині якої стояла велика скриня також вкрита пиллю. Я підійшла до неї ближче. На скрині було багато ціпок, але посередині був якийсь замок. Невже мені треба відгадати код? Біля скрині лежала записка, як я спочатку її не помітила -дивувалася я. На ній було написано- якщо ви зараз читаєте це ви на грані великого відкриття і якщо ви справді це маєте то ви зрозумієте цю підказку:

"Ти з нею завжди

Ти не можеш без неї

Вона завжди у тобі

Але не в кожного є

Чи маленька чи велика

Чи добра чи зла-

Рішати тобі

Якщо зрозумів- код набери"

"На замку був варіант лише з чотирьох букв. Я ще спочатку зрозуміла що це. Правильна відповідь- душа. Я вгадала! Всі цепі спали і я змогла відкрити скриню. У скрині була книга. Відкривши її я побачила напис - не читай вголос! Він був написаний великими літерами, а на пожовклому папері виднілися пятна крові. Але що ж може статися думала я. Якісь незрозумілі слова були написані. Але вголос я їх з легкістю прочитала. "

 Тільки що все злетіло.

-Привіт!

-Хто це сказав?

"Тут точно не було тата та мами й цей голос був такий жуткий..."

-Ти що Лізі? Не пам'ятаєш свою найкращу подругу? Вів'єн?

-Невже це т-ти?