Бібліотека

"У ранці я прокинулася сама. Батьки вже мабуть пішли на роботу- думала я. Я пішла вмитися і почистити зуби. Потім я спустилися на кухню. На столі мене чекала яєчня з беконом і сік. Я швиденько все з'їла, читаючи газету. Я дізналася де знаходиться біблотека. І це було недалеко від мого дому."

"Я пішла одягатися. Я наділа синій сарафан, червоні кеди, джинсову кофту і зав'язала косичку. Я взяла свої карманні гроші на проїзд. І пішла"

"Раз на вулиці був початок Червня, то на вулиці було ще прохолодно. Вийшовши з дому я пішла до бібліотеки про яку прочитала прочитала в газеті. Перейшовши дорогу і ще трішки я дійшла до станції метро. Заплативши за проїзд і проїхавши лише три станції я вийшла."

"Мене чекала сіра, велика оточена колонами і оздоблена різними статуетками і мармуром будівля.

Я підійшла до неї і відкрила двері. Мене зустріла старенька, але дружелюбна бібліотекарша."

-Привіт, внученько. Хочеш щось почитати?

-Здрастуйте! Я хочу взяти книгу про це місто, а точніше його легенди. 

-Добре люба. Третя полка десятого стелажа. Там ти знайдеш книги про легенди Киева. 

-Дякую, тітонько.

"Я взяла книгу. Це була пошарпана книга з бордовою обкладинкою. Я відкрила її і з неї відразу посипалась пиль. Так, я знайшла її. Це була та книга яку я шукала.

У книжці:

"У стародавньому Києві, на вулиці Перебірська, стояв старовинний будинок, відомий своєю таємничою історією. Легенда свідчить, що будинок був побудований в 17 столітті багатим купцем, який був вигнаний із міста за свої злочини.З того часу будинок став місцем страху та жаху для всіх, хто насмілювався наблизитись до нього.Ніхто не наважувався зайти в цей будинок, і він залишився занедбаним упродовж багатьох років. Хтось казав що цей будинок проклятий, а хтось казав що бачив привидів там і чув дивні звуки. Хоча це не доказано наукою. І так, будинок на вулиці Перебірська у кінці Киева став символом страху та загадковості, привертаючи до себе цікавих і відчайдушних шукачів пригод, готових зіткнутися з привидами та розгадати його таємниці."