Щоденник люмінота
Запис №007
Запис №007
Тепер я не просто міжгалактичний дослідник. Я ще й персональний постачальник консервованої біомаси для місцевого кримінального авторитета. Це жах!!! Але це дає мені можливість безперешкодно вивчати людей в цьому районі і право вільно переміщатися по підконтрольній авторитету території.
Вже третій день поспіль я змушений ходити до торговельного ангара («супермаркету»), бо якщо в раціоні рудого шантажиста не буде тунця, лосося або кролика, мій шлях додому проляже через першу колію найближчого залізнічного вокзалу.
Але, стирчачи між стелажами під маскувальним полем, я почав аналізувати тутешній процес здобуття біомаси. І мій аналітичний модуль ледь не згорів від абсурду.
Супермаркет — це гігантський храм, де люди беруть візки на коліщатах чи кошики, і з виразом обличчя, наче вони шукають сенс свого існування, бродять між рядами полиць заповнених всяким непотрібом. Те, чим вони наповнюють свої кошики і візки, викликає в мене тривогу за майбутнє цієї цивілізації.
Якщо інтелект виду вимірюється тим, що він добровільно запихає в свій шлунок, то цей біологічний вид впевнено крокує до самоліквідації.
#194 в Різне
#155 в Гумор
#144 в Фантастика
Відредаговано: 26.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
