Запис №002
Якби мене запитали, чому міжгалактичний крейсер з антиматерійним двигуном застряг на цій відсталій кульці, я б згорів від сорому.
Я впав не через метеоритний дощ. Не через чорну діру. І навіть не через атаки космічних піратів. Мій корабель вийшов з ладу через... земного голуба.
Поки я робив розвідку, цей еволюційний брак звив гніздо з гілочок і чийогось брудного носка прямо у соплі квантового охолоджувача. Коли я спробував його зігнати, ця істота здивовано кліпнула очумілими очима, зробила «курлик» і видала курсовий залп їдкою білою біомасою прямо у відкритий оптичний сенсор.
Титановий корпус, здатний витримати космічний апокаліпсис, виявився абсолютно беззахисним проти травної системи земного птаха. У результаті - замикання, згоріла плата навігації та повний бортовий аут.
Тепер я змушений чекати, поки кібер-ремонтник щось придумає, щоб усунути цю поломку.
А тим часом цей самий голуб сидить на моїй антенній решітці й дивиться на мене, як на власність.
Вільний космос, кажете? Вища раса? Нас перемогла курка з розумовим розвитком впалого шматка метеорита, яка тепер вважає мій крейсер своєю персональною дачею.