Запис №015

Запис №015

Поки дворукі з неймовірним завзяттям розтягують тони сиру з місця аварії навколо кільцевої дороги, мій земний «партнер» кіт Буля встиг провернути операцію, від якої у Галактичному комітеті з безпеки всі провідні спеціалісти просто зійшли б з розуму.

Виявляється, минулої ночі до підвалу супермаркету якимось дивом занесло двох тих самих іншопланетних щурів, чий сироліт і став причиною цього сирного буму. Вони приповзли туди, намагаючись сховатися, а натомість натрапили на кота Булю.

Звісно, я спостерігав за цим крізь свої сканери з легкою долею заздрості. Поки ціла планета панікує, а люди ділять сир, цей пухнастий земний хижак за якихось півгодини, використовуючи виключно психологічний тиск, шантаж і чисту котячу наглість, вивідав у переляканих щурів секрети їхніх найпередовіших технологій.

Ціна питання? Повна недоторканність їхніх персон у межах одного кварталу. Щось мені це нагадує… Але все ж.

І от скажіть мені після цього: хто тут вища форма життя? Ми, представники розгалуджених міжгалактичних конгломератів, що вивчаємо квантову фізику тисячоліттями? Чи цей рудий дворовий кіт, який обміняв безпеку двох прибульців в межах одного кварталу на повний доступ до їхніх інженерних схем?

Але найцікавіше сталося сьогодні вночі.

Звісно, скориставшись новим маскувальним комбінезоном та моїми інструкціями, ми з Булею здійснили невелику «дипломатичну вилазку» до уламків їхнього розтрощеного корабля. Поки щури спали десь під ящиками з макаронами, кіт із ювелірною точністю хірурга заліз у самий епіцентр понівеченого відсіку і витягнув звідти саме ту багатошарову квантову плату, яка мені була потрібна для повного відновлення навігаційної системи мого крейсера.

Кібер-механік уже впаює її в головний блок. За моїми розрахунками, через кілька годин мій корабель знову буде готовий до польоту.

Земля виявилася божевільним, абсурдним, насиченим сиром і кавою цирком. Але розлучатися з цим котом чомусь стає все складніше…