Артем пішов з Настунею першими, а я мала їх наздогнати і зайшовши за поворот я побачила Артема з Ліною вони про щось говорили.
Я вирішила підслухати адже цікаво про що вони говорять.
- Артем може зустрінемося якось проведемо вечір разом! – мило посміхаючись промовила Ліна.
- Я одружений так що дозволь мені пройти.
- Одружений він! – сміючись мовила Ліна. Я думала тобі подобаються такі як я.
- Це все я можу йти? – сердито промовив Артем.
- Ні давай разом проведемо час як колись коли ми були ще зовсім юні. Я не дарма захотіла щоб ти був моїм першим адже ти такий красунчик.
- Годі Ліна ти затримуєш мій час! – викрикнув Артем і обернувся туди звідки мала йти я, але я в цей час стояла за деревом.
- А якщо так! – і підняла футболку з якої було видно оголені груди.
- І чим ти хочеш мене здивувати! Чесно не бачу нічого привабливого! – вигукнув Артем і пішов геть, але Ліна його наздогнала.
І тут підійшла я і її вираз обличчя змінився на більш серйозніший.
- Якійсь проблеми Евеліно? – запитала я назвавши її повне ім’я.
- Ніяких я вже мабуть піду. Удачі вам!
- Тобі теж! – вигукнула я.
- Ти все бачила? – запитав Артем дивлячись на мене.
- Так ти тримався гідно!
- Хоча самому хотілося провалитись крізь землю щоб не бачити і не чути її.
Інколи мені здавалося, що мене з Артемом хтось перевіряє з за допомогою колишніх. Тільки кому це потрібно адже не просто так вони з’явилися в нашому житті. Надіюся на цьому перевірки завершені бо не я не Артем не збираємося зраджувати одне одному. Але чи так буде завжди?
А якщо Артем колись нап’ється і зрадить мені по п’яні. Я ж не зможу йому пробачити, адже в мене просто забракне сили це все зробити. Я ніколи не зрозумію тих жінок, які пробачають своїм чоловікам зради. Як на мене це потрібно бути занадто сильною. Але добре, що я щаслива в нашим стосункам і їм нічого не загрожує.