... 6 січня 2017 р.

Сьогодні я стала мамою! Запевняю це було не легко, але воно того вартувало особливо тоді коли я вперше побачила свою крихітну донечку. Вона була дуже схожа на мене, але губи і волоссячко в неї були Артемові. Її зелені оченятка так дивилися на мене, що я просто не могла стримати сльози радості. Наша крихітка народилася з вагою дві дев’ятсот. В цей день мені здавалося, що я була сама найщасливіша у світі.

Моя мрія здійснилася головне вірити, що вона здійсниться і вона обов’язково втілиться в життя. Я хотіла, щоб моя донька народилася шостого або шістнадцятого. І в останній момент я втратила віру, що це буде. Адже з Артемом ми почали зустрічатися шостого числа, одружилися ми шостого числа, а тепер в нас ще й народилася донечка шостого числа. І тепер цифра шість для мене стала щасливою. Хоча можливо це всього лише збіг обставин. Та все ж я безмежно щаслива цьому. А ще щаслива від того що я змогла народити сама дитину і мені не довелося робити кесарів розтин.

Після обіду до мене прийшов Артем я була рада, що в період появи нашої доньки він був поруч зі мною і підтримував мене адже без нього я б не впоралася.

- Як ти себе почуваєш кохана? – запитав Артем цілуючи мою руку.

- Та вже краще!

- Дякую тобі за донечку вона така ж красуня як і ти, - посміхнувся Артем.

Після цих слів Артем поцілував і обійняв мене. Немає нічого кращого в світі за люблячого чоловіка і здорову дитину. Чесно я хвилювалася, щоб донька не успадкувала від Артема хворе серце. Але дівчинка в мене народилася цілком здоровою. І саме тому я щаслива матуся.