Щоденник кохання
... 17 грудня 2016 р.
Сьогодні я вмовила Артема, що розмалюю стіни в дитячій хоча він заставив мене надіти респіратор і захисний костюм. Коли ми приїхали до будинку.
-Так надягай костюм і респіратор тут в машині, - вимовив Артем і дав мені костюм.
- А чому в машині? – здивувалася я.
- Бо там тхне фарбою.
Зайшовши в будинок. Все було майже готове залишилося тільки доробити стелю на кухні і дитячу. Я малювала різних мультяшних героїв.
В кінці я дивилася на стіну і раділа, що в мене так гарно вийшло. Я намалювала Капітошку, принцес, хмаринки, сонечка, квіточки, лисички, метелики, машинки та інших звіряток.
- Ти в мене така молодчина! Напевно вже втомилася? – обіймаючи мене ззаду відповів Артем.
- Звичайно! Може тобі замовимо живіт і ти ще поносиш, - посміхнулася я.
- Ні! Не хочу!
- А чому? – повернулася я до коханого.
- Я розумію як тобі важко!
- Ні ти не розумієш адже ти ніколи не був вагітний.
- Так все поїхали я відвезу тебе додому, - мовив Артем і забрав фарбу.
Ми поїхали додому і туди якраз привезли колиску. Коли народиться донечка я вирішила трохи по жити з мамою, адже самій мені з дитиною буде дуже важко. А потім вже коли маленькій буде три місяці можна буде переїхати в наший дім. Хоча я знаю, що Артем вже втомився жити з моїми батьками, але заради мене і доньки він повинен трохи почекати.
#2110 в Любовні романи
#1044 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 24.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
